Олександр Терен
| Олександр Терен | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
1996 Рівне |
| Псевдо | «Терен» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2022 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Формування |
Карпатська Січ (батальйон)  |
| Війни / битви | |
Олекса́ндр Будько́ (псевдо: «Терен», літературний псевдонім: Олександр Терен; нар. 1996) — український військовик, ветеран російсько-української війни, громадський діяч, спортсмен, письменник. Утратив обидві ноги в ході Слобожанського контрнаступу 2022 року, після чого став відомим як громадський діяч, порушуючи питання інклюзії та ставлення до ветеранів війни, та як письменник-автор автобіографічного роману «Історія впертого чоловіка». Призер «Ігор Нескорених» 2023 року з плавання.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1996 року в місті Рівне. До 2022 року працював шеф-бариста в одному із закладів Києва.[1][2]
24 лютого 2022 року Олександр мав виходити на останній свій день роботи; вранці його розбудив телефонний дзвінок від дівчини. Вона чула вибухи, та він не повірив. А потім і сам почув вибух за вікном — це розірвався снаряд. Олександр нашвидкуруч зібрав тривожну валізку, вивіз дівчину у безпечне місце. А потім пішов до військкомату; отримав призначення в IT-військах, та його це зовсім не влаштовувало. Доєднався добровольцем до батальйону «Карпатська Січ» командиром взводу.
З початком вторгнення Олександр намагався потрапити на фронт. Не бажаючи йти до військкомату, де він міг отримати відмову через стан здоров'я, опинився в націоналістичній спільноті добровольців, з якою їздив на тренування. Під час битви за Київ Олександр охороняв важливу будівлю, що не влаштовувало його. Пізніше спільнота розформувалась, і він потрапив у батальйон «Карпатська Січ». Через місяць його було призначено командиром взводу вогневої підтримки другої роти, а вже 19 травня підрозділ опинився на лінії фронту на Харківщині.[2]
24 серпня 2022 року під час боїв у селі Дмитрівка в ході Слобожанського контрнаступу зазнав важкого поранення, втративши обидві ноги.[2] Олександр з групою зайшов в посадку, а на висоті стояв ворожий танк. Танк почав обстріл посадки, військовики до нього не могли дістати мінометами, тому піхоті дали «відбій». Втома взяла своє, Олександр почав засинати, в той час його поранило в ноги. Його почало засипати землею, врятували старі двері — вони впали і вберегли від того, щоб окоп перетворився на мою могилу. Потім хлопці його відкопали, поставили турнікети на обидві ноги, знеболили. У сусідньому селі Барвінкове йому провели першу ампутацію; далі Олександра завезли в лікарню у Харків, потім — до Полтави. Почалося відмирання тканин і лікар сказав, що ліву ногу теж треба відтяти. Батьки про ампутації не знали — хотів їм сказати після всіх операцій, аби зайвий раз не засмучувати. Дізналися про новини з соцмереж, де товариш Олександра оголосив збір грошей на медичні витрати.
Спортивна діяльність[ред. | ред. код]
Через три місяці після поранення Олександр отримав протези ніг. Оскільки він планував займатись спортом, то також подав заявку до Revived Soldiers Ukraine, яка займається протезуванням військових у США, і через кілька місяців потрапив туди. Там йому поставили змінні спортивні протези: одні для бігу та інші для кросфіту.[2] У вересні 2023 року взяв участь в «Іграх Нескорених-2023», де став бронзовим призером з плавання на 50 метрів вільним стилем у класі ISB, з результатом 50.66 секунди.[3]
Окрім плавання, також виступив у паверліфтингу, де ввійшов до топ-5. Виступав в складі української команди з баскетболу на візках та об'єднаної збірної — в регбі.
Літературна діяльність[ред. | ред. код]
Ще під час боїв на Харківщині Олександр набув популярності, описуючи фронтові будні в Instagram, його сторінка tsvit_terenu мала 23 тисячі підписників — а після поранення взявся за написання автобіографічного роману «Історія впертого чоловіка» про свій бойовий шлях.[2] Восени 2023 року відбулась її презентація.[4][5]
Станом на березень 2023 року вчився на арт-менеджера й займався в школі публіцистики, розраховуючи на те, що це допоможе писати книгу. До школи його запросили з огляду на його інстаграм-блог про війну, викладачами в ній були відомі українські письменники: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Любко Дереш.[2]
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
У липні 2023 року взяв участь у хореографічній постанові «Жизель» балетною трупою United Ukrainian Ballet в Каліфорнії. Гроші від вистави пішли на гуманітарну допомогу для України.[6]
Навесні 2024 року заснував тревел-шоу «Відвал ніг, або All інклюзив» про доступність інфраструктури для людей з інвалідністю в містах України. До проєкту приєднались телеведуча Маша Єфросиніна, стендап-комік Василь Байдак, співак Володимир Дантес та співачка Саша Заріцька.[7]
У травні 2024 року стало відомо, що Олександр візьме участь у реаліті-шоу «Холостяк». Він пояснив це необхідністю формувати національну культуру, дружню до ветеранів і ветеранок.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Людино-машина для руйнації ворога» — інтерв'ю з військовослужбовцем до дня ЗСУ
- ↑ а б в г д е "Втратив свої ноги і тепер маю шість залізних". Історія військового, якого називають українським Ремарком. BBC News Україна (укр.). 18 березня 2023. Архів оригіналу за 1 жовтня 2023. Процитовано 31 травня 2024.
- ↑ Макаревська, Катерина (13 вересня 2023). Україна завоювала дев'ять медалей у четвертий день Ігор нескорених-2023: усі результати. Суспільне Спорт. Архів оригіналу за 27 грудня 2023.
- ↑ "Історія впертого чоловіка": боєць "Терен" з Рівного, який втратив обидві ноги, презентував автобіографічний роман. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 31 травня 2024.
- ↑ "Історія впертого чоловіка": військовий презентував автобіографічний роман (укр.), процитовано 31 травня 2024
- ↑ Горлач, Поліна (5 липня 2023). Український військовий, який втратив обидві ноги на фронті, станцював на сцені театру в США. Суспільне Культура. Архів оригіналу за 14 березня 2024.
- ↑ а б Горлач, Поліна (13 травня 2024). Олександр "Терен" Будько шукатиме кохання на СТБ: ветеран став новим "Холостяком". Суспільне Культура. Архів оригіналу за 15 травня 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Майже не говоримо про війну». Олександр Будько — про спілкування з учасниками Ігор нескорених та підтримку України
- Автобіографічний роман українського військового з позивним «Терен» очікують із друку в жовтні
- «Я надихався пораненими, як вони бігають та боксують» — Олександр «Терен» про травму, адаптацію та Ігри нескорених
- Військовий та призер «Ігор нескорених» Олександр «Терен» Будько про доступність українських міст та культуру (інтерв'ю)
- Ветеран Олександр Будько «Терен» анонсував перше в Україні шоу про безбар'єрність міст
- Відомий військовий із Рівного розповів Єфросиніній про життя на протезах та особисті стосунки
- «Хлопці мене відкопали»: колишній столичний бариста розповів, через що пройшов на війні
- Ми кладемо їх «пачками»
- «Історія впертого чоловіка»: боєць «Терен» з Рівного, який втратив обидві ноги, презентував автобіографічний роман
- Молодий доброволець з Рівного розповів, як вчиться жити заново після втрати ніг
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |