Бузок карпатський
| Бузок карпатський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Маслинові (Oleaceae) |
| Рід: | Бузок (Syringa) |
| Вид: | Бузок карпатський (S. josikaea)
|
| Біноміальна назва | |
| Syringa josikaea | |
Бузо́к карпа́тський[1], або уго́рський, або схі́дно-карпа́тський (Syringa josikaea) — реліктова рослина родини маслинових (Oleaceae)[2]. Карпатський ендемік. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів[3].
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Кущ або невелике дерево заввишки 3—5 м. Листки широко-еліптичні, завдовжки 5—12 см, більш-менш повстисті (зрідка голі), темно-зелені зверху та сіро-зелені зісподу. Квітки світло-фіалкові, пахучі, зібрані в невелику негусту прямовисну волоть, котра розвивається з верхівкової бруньки. Цвіте у травні — червні. Плодоносить у вересні — жовтні. Плід — тупа коробочка, ≈ 1 см завдовжки, гладенька. Розмножується насінням та вегетативно (стебловими живцями).
Поширення[ред. | ред. код]
Характеризується диз'юнктивним ареалом з двома ексклавами, розташованими у Східних (Східні Бескиди, Полонинський хребет, Україна) та Південних (Бігарські гори, Румунія) Карпатах. В Україні вид поширений на території західної частини Українських Карпат: у верхніх частинах басейнів річок Уж, Латориця, Ріка, Стрий, на висотах 400—750 м над р. м. Зростає по заболочених місцях вздовж берегів річок та струмків, біля джерел, серед вільшняків і вербняків.
Охорона[ред. | ред. код]
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий вид)[4], Червоного списку МСОП (EN — вид знаходиться в небезпечному стані)[5], а також до двох документів, прийнятих Європейським Союзом у рамках Бернської конвенції, зокрема Додатку І (вид потребує особливої охорони) та Резолюції 6 (вид потребує спеціальних заходів збереження середовища існування).
Бузок карпатський як субдомінант входить до ряду раритетних угруповань рослин, занесених до Зеленої книги України, зокрема до рослинних асоціацій, що належать до класів асоціацій[6]:
- клейковільхових лісів карпатськобузкових (Alnetа (glutinosae) syringosа (josikaeae));
- сіровільхових лісів карпатськобузкових (Alnetа (incanae) syringosа (josikaeae));
- звичайноясеневих лісів карпатськобузкових (Fraxinetа (excelsioris) syringosа (josikaeae));
- клейковільхово-звичайноясеневих лісів карпатськобузкових (Alneto (glutinosae)-Fraxinetа (excelsioris) syringosа (josikaeae));
- сіровільхово-звичайноясеневих лісів карпатськобузкових (Alneto (incanae)-Fraxinetа (exelsioris) syringosа (josikaeae)).
Основні причини низької чисельності на території України: освоєння гірських заболочених вільшняків, надмірне рекреаційне навантаження, випас худоби, витоптування. Для збільшення чисельності необхідно ширше культивувати карпатський бузок у ботанічних садах з наступним пересадженням у місця природного зростання.[4]
В Україні рослина охороняється в Ужанському національному природному парку та пам'ятках природи місцевого значення «Бузок угорський» [4][6].
Значення[ред. | ред. код]
Бузок карпатський представляє науковий інтерес як реліктовий вид рослин із диз'юнктивним ареалом[4].
Декоративна рослина, що вирощується в ботанічних садах, рідше — на присадибних ділянках. Використовується для озеленення та для виготовлення букетів, також придатна для закріплення схилів. Має селекційну цінність як матеріал для гібридизації з іншими видами бузку при виведенні дрібноквіткових сортів.
Див. також[ред. | ред. код]
- Бузок угорський — ботанічна пам'ятка природи, Львівська область, Сколівський район
- Бузок угорський — ботанічна пам'ятка природи, Закарпатська область, Воловецький район
- Бузок угорський — ботанічна пам'ятка природи (втрачена), Закарпатська область, Перечинський район
- Бузок угорський — ботанічна пам'ятка природи (втрачена), Закарпатська область, Свалявський район
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Syringa josikaea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — Київ: Наук. думка, 2004. — С. 398.
- ↑ ЧКУ—2021
- ↑ а б в г Бузок угорський у Червоній книзі України
- ↑ Бузок карпатський у Червоному списку МСОП
- ↑ а б Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 121—122, 131—132, 161—162)
Джерела[ред. | ред. код]
- Заверуха Б. В. Семейство Маслинные — Oleaceae // Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 243—245.
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 121—122, 131—132, 161—162). — ISBN 978-966-542-2
- Крічфалушій В. В., Будніков Г. Б., Мигаль А. В. Червоний список Закарпаття: види рослин та угруповання, що знаходяться під загрозою зникнення. — Ужгород, 1999. — 196 с.
- Molnár V.A. Növényritkaságok a Kárpát-medencében. — Szeged: WinterFair Kft., 2003. — 232 p.
- Thaisz L. A Syringa Josikaea Jacq. fil. mint növénygeográfiai útmutato // Magyar Bot. Lap. — 1909. — Vol. 8. — P. 217—221.
- Thaisz L. Syringa Josikaea Jacq. fil. ujabb termöhelyei // Magyar Bot. Lap. — 1912. — Vol. 11. — P. 236—237.
Посилання[ред. | ред. код]
- Бузок угорський в Червоній книзі України — Перевірено: 13 жовтня 2014 [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Фельбаба-Клушина Л. М. Фітоценологічна характеристика та охорона угруповань Syringa josikaea Jacq. (Oleaceae) в Українських Карпатах// Український ботанічний журнал. — 2005. — Т. 62, № 4. — С. 484—494.
|