Білецька Марія Іларіонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білецька Марія Іларіонівна
Псевдо Марія Білинська
Народилася 1864
Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Померла 30 грудня 1937(1937-12-30)
Львів, Польська Республіка
Поховання Львів
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Національність українка
Діяльність вчителька
Партія Українська народна трудова партія

Марі́я Іларіонівна Біле́цька (дівоче прізвище — Білинська; 1864, Тернопіль — 30 грудня 1937 (в деяких джерелах — 1938[1]), Львів) — українська педагогиня, громадська діячка.

Сестра Йосипа Білинського, була у шлюбі з Василем Білецьким (1856)[1] або Василем Білецьким (1857).

Біографія

[ред. | ред. код]

Голова «Клубу русинок»[1] і «Жіночої громади» у Львові[2][3].

Одна з організаторів першої приватної восьмирічної (в деяких джерелах — п'ятирічної[4]) української дівочої школи ім. Т. Шевченка у Львові (1898)[2], викладачка української мови, згодом керівниця цієї школи (до 1908). Як педагогиня відзначалась високою майстерністю, гуманним ставленням до дітей[4].

Брала участь у жіночому русі в Галичині, організаторка і керівниця жіночої виробничо-виховної кооперативи жіночого виробничо-виховного об'єднання «Труд», яка давала дівчатам-українкам загальну освіту і ремісничу підготовку[4][2]. Очолювала Інститут святої Ольги (1899-1922). 1910 разом з іншими представницями «Жіночої громади» обстоювала у Галицькому сеймі рівноправність жінок.[1][2][3]

Під час Першої світової війни працювала в комітетах допомоги інвалідам і голодуючим. 1921—1922 — голова Союзу українок, 1925—1926 — голова Українського товариства опіки над інвалідами.[1][2][3]

Входила до складу Народного Комітету[3], обраного Народним з'їздом УНТП 21 травня 1923 року[2].

Співпрацювала з К. Малицькою, втілювала ідеї Н. Кобринської[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е З. О. Служинська. Білецька Марія Іларіонівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
  2. а б в г д е Редакція. Білецька, Марія Іларіонівна // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
  3. а б в г Б. Волинський. З. Служинська (ЕСУ). Білецька Марія Іларіонівна // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 128.
  4. а б в Білецька Марія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 447. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]