Воловоденко Анатолій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Воловоденко Анатолій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анатолій Воловоденко
Особисті дані
Повне ім'я Антатолій Юрійович Воловоденко
Народження 21 липня 1963(1963-07-21) (60 років)
  Душанбе, СРСР
Зріст 180 см
Вага 76 кг
Громадянство  СРСР
 Таджикистан
 Росія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
ДЮСШ «Памір»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983-1985 СРСР «Памір» 16 (0)
1985 СРСР «Ходжент» (Ленінабад) 16 (1)
1986-1988 СРСР «Памір» 122 (6)
1990-1991 СРСР «Памір» 50 (0)
1992 Таджикистан «Памір» ? (?)
1992–1994 Росія «Уралмаш» (Єкатеринбург) 95 (3)
1994 →  Росія «Уралелектромідь-Уралмаш-Д» 10 (0)
1995 Росія «Носта» (Новотроїцьк) 16 (1)
1995–1996 Росія «Індустрія» (Боровськ) 56 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996-2000 Таджикистан Таджикистан 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Анатолій Юрійович Воловоденко (нар. 21 липня 1963, Душанбе) — радянський і таджицький футболіст, що грав на позиції захисника. Відомий насамперед виступами за футбольний клуб «Памір» у вищій та першій лігах, пізніше грав за ряд російських клубів, зокрема за клуб вищої російської ліги «Уралмаш» із Єкатеринбурга.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Анатолій Воловоденко народився в Душанбе, і є вихованцем місцевого футбольного клубу «Памір». У 1983 році, після перемоги у складі збірної Таджикистану на всесоюзному турнірі для молодих футболістів «Переправа», по запрошенню головного тренера «Паміра» Юрія Сьоміна Воловоденко перейшов до складу головної команди республіки.[1] Перші роки молодий захисник не завжди потрапляв до основи старожила першої ліги, за 2 роки зіграв лише 16 матчів, і для набуття ігрової практики у 1985 році півроку грав за друголіговий клуб «Ходжент» із обласного центру на півночі республіки. Окрім цього, у 1985 році після перемоги «Паміра» над московським ЦСКА, Воловоденка разом із трьома іншими гравцями душанбинського клубу — Мананниковим, Батуренком та Рахімовим — спеціальним наказом міністра оборони СРСР Соколова відправлено із військової частини в Душанбе, де вони проходили службу, у частину прикордонних військ в Туркменію, а пізніше Воловоденко і Рахімов зуміли перевестись у спортроту № 74 у Ташкенті.[2][1] Після повернення до «Паміру» Воловоденко став основним гравцем захисту команди, у тому числі у сезоні 1988 року, коли душанбинська команда виграла турнір першої ліги, та здобула путівку до вищого дивізіону СРСР.[3][4] На початку 1989 року Воловоденко отримав запрошення від головного тренера київського «Динамо» Валерія Лобановського запрошення стати гравцем київського клубу, проте спортивно-технічний комітет Федерації футболу СРСР заборонив цей перехід.[5] Після заборони переходити до «Динамо» Воловоденко пропустив увесь сезон 1989 року, офіційно у зв'язку із розривом ахіллового сухожилля. У вищій радянській лізі дебютував у 1990 році, та два роки грав за душанбинський клуб вже у найвищому радянському дивізіоні, 50 разів взявши участь у матчах «Паміра» у вищій лізі СРСР.

Після розпаду СРСР Анатолій Воловоденко розпочав виступи за «Памір» у чемпіонаті Таджикистану, проте після півфінального матчу Кубка СНД із московським ЦСКА, програного «Паміром» із рахунком 0-2 20 квітня 1992 року[6], Воловоденко залишається у Росії, і вже 2 травня цього ж року виходить на поле у складі єкатеринбурзького «Уралмаша» в матчі чемпіонату Росії проти московського «Локомотива».[7][8] У червні 1992 року Воловоденко ненадовго повернувся до Душанбе, щоб зіграти свій перший та єдиний матч за збірну Таджикистану, у якому таджицька збірна зіграла внічию 2-2 зі збірною Узбекистану.[9] У складі «Уралмашу» у вищій російській лізі Воловоденко провів 3 сезони, за які зіграв 42 матчі. Проте у 1994 році футболіст із Таджикистану випав із основного складу команди, і у 1995 році перейшов до складу друголігової новотроїцької «Ности». У другій половині 1995 року та у сезоні 1996 року Воловоденко грав за інший друголіговий клуб — «Індустрію» з Калузької області. Після цього Анатолій Воловоденко грав за аматорський клуб «Обнінськ» із однойменного міста[10], та закінчив виступи на футбольних полях. Після завершення виступів як професійного футболіста Анатолій Воловоденко грає за ветеранські команди, у тому числі за команду ветеранів душанбинського «Паміра».[11]

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Переможець першої ліги СРСР — 1988

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Павел Алёшин: «Юрий Сёмин. Народный тренер России». Глава 7 [Архівовано 9 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Рашид Рахимов. «Грильяж в шоколаде» (начало) [Архівовано 9 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Перша ліга — 1988. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
  4. ↑ «Памір» Душанбе — 1988. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
  5. ↑ Как киевское "Динамо" Израиль открыло (рос.). «СпортЭкспресс в Украине». 29 вересня 2015. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
  6. ↑ Протокол матчу [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Сергей Малышев. Ежегодник российского футбола 1992. — Калининград (Московская область) : Луч-1, 1993. — С. 12. — ISBN 5-900612-01-5. (рос.)
  8. ↑ Сергей Малышев. Ежегодник российского футбола 1992. — Калининград (Московская область) : Луч-1, 1993. — С. 44. — ISBN 5-900612-01-5. (рос.)
  9. ↑ Таджикистан — Узбекистан — 2 : 2 17.06.1992 [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Футбольный клуб «Обнинск» в городе Обнинске [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ В Душанбе сыграют ветераны московского «Спартака» и «Памира»[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Воловоденко_Анатолій_Юрійович&oldid=40589645