Вікторівка (Тернопільський район)
| село Вікторівка | |
|---|---|
_%D1%81.%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Козівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 567 (на 2014) |
| Поштовий індекс | 47681 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Катойконіми | вікторівчани |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′33″ пн. ш. 25°11′33″ сх. д.H G O |
| Відстань до районного центру |
4 км |
| Відстань до залізничної станції |
2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
| Карта | |
  Вікторівка | |
 Вікторівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ві́кторівка — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Вікторівської сільської ради.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на берегах річки Тудинка (ліва притока Студенної, басейн Стрипи, сточище Дністра), за 4 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Козова. Географічні координати: 49° 26’ пн. ш. 25° 11’ сх. д. Територія — 0,89 кв. км. Дворів — 147.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село датується 1785 р. Існує леґенда про заснування села — на території колишнього Козівського району проживав пан (дані про якого не збереглися). У нього не було сина, якому він міг би передати землі та маєток, але він мав чотири дочки, Теофілію, Вікторію, Гелену та Олесю. Коли пан був старий та хворий, покликав доньок і сказав, що належні йому землі він ділить між ними. Після смерті батька, дочки, кожна на своїй землі зробили забудови маєтків. У подальшому ці забудови розрослися, кругом них поселилися люди, які там працювали і так утворилися села. В даний час там розташовані села Теофіпілка, Вікторівка, Геленки та Олесине.
Між 1820 і 1830 рр., належала до громади Козова та до однойменної домінії, циркулу Бережани, Королівства Галичини та Володимирії[1].
У 1900 р. у Вікторівці — 397 осіб, 1939 р. — 1690 осіб.
У 1904 р. велика земельна власність належала Юзефові Мілінському.
Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосився уродженець села Петро Марків (нар. 1895). До Другої світової війни Вікторівка була польською колонією. А коли поляків вивезли, у селі поселилися де портовані з Польщі українські родини, які почали заселяти цю територію.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії: Іван Зелінський, Михайло Осташа (нар. 1915), Михайло Сваток (нар. 1924), Михайло Шевчук (1944 р.). Радянська влада репресувала, згодом реабілітувала Михайла Медвідя (нар. 1910), Михайла Петришина (нар. 1909).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[3]
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святителя Миколая Чудотворця (1992; ПЦУ; мурована),
- «фігура» Пресвятої Богородиці (2006, фундатор П. Пеляк).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є парк.
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення, осіб | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1939 | 2001 | 2014 | ||||||||||||||||
| 397 | 1690 | 573 | 567 | ||||||||||||||||
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,30 | |
| російська | 0,52 | |
| білоруська | 0,17 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Багато років село належало до Теофіпільської сільської ради, і входило до одного радгоспу (директор І. Козлов). Саме за його керівництва і господарювання село газифікували, заасфальтували дороги.
У 1998 р. у Вікторівці створили сільську раду (голова Петро Гловина).
Діють НВК (ЗОШ 1-го ступеня–дитячий садочок), бібліотека, клуб, фельдшерський пункт, крамниця, фермерське господарство «Вікторія-92» (від 1992). Село газифіковане. У 2009 р. з ініціативи голови фермерського господарства Петра Пеляка збудували стадіон, посадили сад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Петро Дрожджак — перший Представник Президента України в районі.
- Ігор Дутка (нар. 1963) — український інженер, спортсмен (волейбол).
- Віктор Кидонь (1964—2019) — український юрист, учасник російсько-української війни[5][6].
- Ганна Назарків (нар. 1969) — український медик, літератор, член Національної спілки письменників України.
- Петро Пеляк (1950—2022) — український господарник, меценат, громадський діяч[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. П. Пироженко, В. Сіверська — Київ, 1965. — с. 57, 346. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ Виборчі списки. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Про нагородження з нагоди ювілею. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ На Тернопільщині прощаються з відомим аграрієм та меценатом [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] // Терміново. — 2022. — 22 січня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Масира, Я. Вікторівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Масира Я., Мельничук Б., Федечко, М. Вікторівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 440—441. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Wiktorówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 448. (пол.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |