Цигаль Віктор Юхимович
| Віктор Цигаль | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| При народженні | Віктор Юхимович Цигаль | ||||
| Народження |
21 травня 1916 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1] | ||||
| Смерть | 21 березня 2005 (88 років) | ||||
| Москва, Росія | |||||
| Національність | єврей | ||||
| Країна |
 СРСР Росія | ||||
| Жанр | графіка, живопис | ||||
| Навчання | Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова (1946) | ||||
| Діяльність | художник | ||||
| У шлюбі з | Шагінян Мірель Яківна | ||||
| Діти | Цигаль Сергій Вікторовичd | ||||
| Брати, сестри | Цигаль Володимир Юхимович[1] | ||||
| Учасник | німецько-радянська війна | ||||
| Звання |
| ||||
| Нагороди |
| ||||
|
| |||||
Ві́ктор Юхи́мович Цига́ль (рос. Виктор Ефимович Цигаль; * 21 травня 1916, Одеса — † березень 2005, Москва) — російський графік, живописець, скульптор, художник декоративно-прикладного мистецтва. Народний художник Росії. Лауреат Державної премії РРФСР імені Іллі Рєпіна. Академік Російської академії мистецтв.
Життєпис[ред. | ред. код]
Віктор Цигаль народився 21 травня 1916 року в Одесі. Батько Юхим Давидович Цигаль (1883—1948) — інженер-будівельник електростанцій. Мати Адель Йосипівна (1890—1936). Молодший на рік брат Володимир згодом став скульптором. 1930 року сім'я Цигалів переїхала в Москву.
1938 року вступив до Московського художнього інституту імені Сурікова. 1943 року покинув інститут, який було евакуйовано в Самарканд. Був зарахований стрільцем-мотоциклістом в 10-й гвардійський Уральський добровольчий танковий корпус. Пройшов війну солдатом, був художником політвідділу корпусу, брав участь у Курській битві, дійшов до Польщі та Берліна.
У березні 1944 року як фронтовий художник прибув у Кам'янець-Подільський з воїнами Уральського танкового добровольчого корпусу, зробив чимало замальовок міста [2].
Після демобілізації Віктор Цигаль повернувся в інститут і 1946 року закінчив його. Дипломною роботою Віктора стали ілюстрації до оповідання «Біле Ікло» Джека Лондона.
1947 року Віктора Цигаля прийняли до Московської спілки художників. Він став працювати професійним художником.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Дружина Шагінян Мірель Яківна (1918) — художниця, донька письменниці Марієтти Шагінян і перекладача Якова Шагіняна.
- Донька Олена Вікторівна Шагінян (1941) — кандидат біологічних наук.
- Син Сергій Вікторович Цигаль (1949) — графік, чоловік акторки Любові Поліщук.
Нагороди[ред. | ред. код]
Віктора Цигаля нагороджено:
- орденом Червоної Зірки,
- орденом Вітчизняної війни другого ступеня,
- орденом Трудового Червоного Прапора,
- багатьма медалями.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Бєляєв Володимир. Багаті і славні традиції // Кам'янець-Подільський: Літературно-художній альманах. — 1956. — С. 4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Хто є хто. Цигаль Віктор Юхимович
- Цигаль Віктор Юхимович(рос.)
- Всеросійське генеалогічне дерево(рос.)
- Художники про війну та мир(рос.)
|
- Народились 21 травня
- Народились 1916
- Уродженці Одеси
- Померли 21 березня
- Померли 2005
- Померли в Москві
- Випускники МДХІ імені Сурикова
- Народні художники Російської Федерації
- Заслужені художники РРФСР
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Радянські графіки
- Російські графіки
- Радянські художники
- Російські художники
- Радянські скульптори
- Російські скульптори