Ґаніт
| Ґаніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Ghn[2] |
| Хімічна формула | ZnAl₂O₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 4.BB.05[3] |
| Dana 8 | 7.2.1.4 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 227d[4] |
| Колір риси | сірий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Йоган Ґоттліб Ган[5] |
| Типова місцевість | Falun Mine Museumd[6] |
 Ґаніт у Вікісховищі | |
Ґаніт (англ. gahnite; нім. Gahnit) – мінерал, цинковистий алюмошпінелід з групи шпінелі. Утворює два ізоморфні ряди зі шпінеллю та герцинітом. Хімічна формула: ZnAl2O4. Різновиди: крейтоніт, дислюіт, аутомоліт, цинкганіт тощо.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Мінерал вперше був виявлений на шахті Ерік Маттс поблизу Фалуна (також Фахлуна) у Швеції. Перший опис був зроблений в 1807 році Карлом Еренбертом Фрейєрром фон Моллю після хімічного аналізу Андера Густафа Екеберга. Фон Моллю назвав мінерал на честь шведського хіміка Йохана Готтліба Гана (Johan Gottlieb Gahn).
Загальний опис[ред. | ред. код]
Колір блакитно-зелений, темно-зелений, сірувато-зелений до чорного, інколи жовтий або бурий. Риска сіра. Блиск скляний. Напівпрозорий (прозорий або просвічується тільки в тонких сколах). Сингонія кубічна. Спайність недосконала за (111). Кристали октаедричні, додекаедричні або кубічні. Звичайним є утворення двійників по (111) за шпінелевим законом. Твердість 7,5-8. Густина 4,0-4,62. Крихкий. Зустрічається в граніт-пегматитах в асоціації з гранатом, берилом, нігеритом та ін.; багатих на цинк скарнах з цинкітом та франколітом; у метаморфічних породах - кристалічних, талькових, серицито-хлоритових та інших сланцях. Відомий у розсипах.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- ґаніт залізистий (відміна ґаніту, в якій цинк заміщується двовалентним залізом у відношенні 1,64:1);
- ґаніт залізний (відміна ґаніту, в якій алюміній заміщується тривалентним залізом);
- ґаніт магніїстий (відміна ґаніту, в якій цинк заміщується магнієм);
- ґаніт магніїсто-залистий (відміна ґаніту, в якій цинк частково заміщений магнієм і залізом);
- ґаніт марганцевисто-залізний (відміна ґаніту, в якій цинк частково заміщений марганцем і залізом);
- ґаніт олов'янистий (лімаїт);
- ґаніт цинковисто-залізний (зайва назва ґаніту залізистого та ґаніту залізного);
- ґаніт цинковисто-марганцевисто-залізний (зайва назва ґаніту залізного).
Інше визначення[ред. | ред. код]
Везувіан родом з Гукема (Швеція)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Moll K. v. Uebersicht. Gahnit, aus Fahlun // Neue Jahrbücher der Berg- und Hüttenkunde / за ред. K. v. Moll — 1807. — Т. 3. — С. 75–92.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ґаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ґаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.mindat.org/min-1632.html [Архівовано 30 листопада 2009 у Wayback Machine.]
