Гути (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гути (смт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Гути
Герб
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Богодухівський район
Громада Богодухівська міська громада
Основні дані
Засновано до 1767
Статус із 2024 року
Площа 1,82 км²
Населення 1738 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 62131
Телефонний код +380 5758
Географічні координати 50°08′13″ пн. ш. 35°20′49″ сх. д. / 50.13694° пн. ш. 35.34694° сх. д. / 50.13694; 35.34694Координати: 50°08′13″ пн. ш. 35°20′49″ сх. д. / 50.13694° пн. ш. 35.34694° сх. д. / 50.13694; 35.34694
Висота над рівнем моря 122 м
Водойма річка Мерла


Відстань
Найближча залізнична станція: Гути
До райцентру:
 - залізницею: 80 км
 - автошляхами: 78 км
Селищна влада
Адреса 62131, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Гути, пл. Миру, 11
Карта
Гути. Карта розташування: Україна
Гути
Гути
Гути. Карта розташування: Харківська область
Гути
Гути
Гути. Карта розташування: Богодухівський район
Гути
Гути
Мапа

Гу́ти (вимова) — селище у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України. Населення 2043 особи.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Гути розміщене на лівому березі річки Мерла. На річці є невелика загата. Частина селища розташована на протилежному березі, є міст. Є залізнична станція Гути.

Селище оточене великим лісовим масивом (дуб, сосна). Неподалік від селища розташований Гутянський ботанічний заказник.

Назва[ред. | ред. код]

Назва селища Гути походить від назви плавильної печі. У таких «гутах» виплавляли скло або метал (від нім. Hutte).

Історія[ред. | ред. код]

Церква
  • 1767 р. — командиру Охтирського гусарського полку генерал-майору Підгоричані було подаровано за службу село Гути. На нього працювали 642 кріпаків.
  • 1869 р. — відкриття Гутянського цукрорафінадного заводу, володіння барона Леопольда Кеніга, «цукрового короля» Російської імперії, село Гути, Харківська губернія.
  • 1919 р. — присвоєння імені Г. Первухіна цукрорафінадному заводу.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Семенівярській сільській раді — 210 осіб[2].
  • 1938 р. — присвоєння статусу «селище міського типу».

Економіка[ред. | ред. код]

Постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Мартиролог. Харківська область, ст. 332—336 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 23 серпня 2015.
  3. С. Ю. Шевченко. Бондаренко Володимир Омелянович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]