Гіллебрандит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гілебрандит)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіллебрандит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Hil[2]
Хімічна формула Ca₂(SiO₃)(OH)₂
Nickel-Strunz 10 9.DG.40[3]
Dana 8 65.2.3.1
Інші характеристики
Названо на честь William Francis Hillebrandd[4]
CMNS: Гіллебрандит у Вікісховищі

Гіллебрандит (рос. гиллебрандит; англ. hillebrandite; нім. Hillebrandit m) — водний силікат кальцію ланцюжкової будови з групи амфіболоїдів.

Етимологія та історія[ред. | ред. код]

Названий американським геофізиком Фредериком Юджином Райтом у 1908 році на честь Вільяма Френсіса Гіллебранда — американського хіміка.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: 1. За Є.Лазаренко: Ca12[(OH)14Si6O17]; 2. За К.Фреєм: Ca2SiO3(ОН)2. Склад у %: CaO — 57,76; SiO2 — 32,59; Н2О — 9,36. Домішки: MgO, Fe2O3+FeO, Al2O3, TiO, Na2O, K2O.

Сингонія моноклінна. Волокнисті та променисті агрегати.

Густина 2,69.

Твердість 5,5.

Білий або зеленуватий.

Зустрічається в контактних зонах вапняків з діоритом.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]