Олександрійське

селище Олександрійське
Будинок культури в смт Олександрійське, квітень 2016 р. Будинок культури в смт Олександрійське, квітень 2016 р.
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Олександрійський район
Громада	Олександрійська міська громада
Рада	Олександрійська міська рада
Код КАТОТТГ	UA35080050020018923
Основні дані
Засновано	1947
Колишня назва	Димитрове (з 1949 до 12.05.2016)
Статус	із 2024 року
Площа	6,6  км²
Населення	4 865 (01.01.2016)
Поштовий індекс	28040
Телефонний код	+380 5235
Географічні координати	48°36′07″ пн. ш. 32°59′20″ сх. д.
Висота над рівнем моря	155 м
Водойма	р. Бешка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Олександрія
До станції:	18 км
До райцентру:
- автошляхами:	18 км
До обл. центру:
- фізична:	57 км
Селищна влада
Карта
Олександрійське
Олександрійське
Олександрійське у Вікісховищі

Олександрійське (з 1949 до 2016 року — Димитрове) — селище в Україні, в Олександрійській міській громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Колишній центр Олександрійської селищної ради.

Назва

Селище було назване на честь болгарського комуністичного лідера сталініста Георгія Димитрова. Відповідно до процесу декомунізації, що розпочався в Україні у 2015 році, назва «Димитрове» потрапила до списку топонімів, що підлягають перейменуванню. 12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала смт Димитрове на Олександрійське.

Історія

Селище засноване 1947 року і спочатку називалось просто Міське селище. В 1949 році воно отримало статус селища міського типу.

Економіка

Головні підприємства: теплоелектроцентраль № 3, брикетна фабрика «Димитровська» ВАТ «Енерговугілля», що раніше входили до складу об'єднання Олександріявугілля остаточно збанкрутували наприкінці 2000-них років і були демонтовані.

У селищі розвинена торгівля, є відділення ощадбанку.

Медицина

В селищі діє лікарня, психоневрологічний інтернат.

Освіта

У селищі діє навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І–ІІІ ступенів № 12 — дошкільний навчальний заклад» та дитяча музична школа «Перлина».

Культура

У селищі є будинок культури, бібліотека.

Релігія

Діє церква св. апостолів Петра і Павла УПЦ МП.

Населення

Рідна мова населення Димитрового за даними перепису 2001 року

Населення — 4876 осіб (2011). Населення за переписом 2001 року складало 5672 чоловік.

Рік/Роки	Населення, мешканців
1959	8399
1970	8906
1989	6762
2001	5672
2011	4876

Постаті

• Кравченко Павло Станіславович (1984—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Шевченко Олександр Олексійович (1993-2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Краєвиди

• 
  Задній фасад будинку культури
• 
  Магазин
• 
  Магазин
• 
  Амбулаторія загальної практики сімейної медицини № 2
• 
  Лікарняний корпус
• 
  Дитячий садочок
• 
  Школа № 12, один з корпусів
• 
  Пожежне депо
• 
  Ринок
• 
  Церква УПЦ МП
• 
  Вхід до парку
• 
  Адміністративна будівля
• 
  Автобусна зупинка на центральній вулиці Павла Кравченка
• 
  Сквер у центрі
• 
  Сквер у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі
• 
  Багатоквартирна забудова у центрі

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Посилання

• Картка на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Картка Димитрівської селищної ради на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Погода в селищі