Донорство органів і тканин
До́нор (від лат. dono — дарую) — людина, яка добровільно дає частину своєї крові для переливання пацієнтам (реципієнтам) чи для готування лікувальних препаратів, а також свою тканину (наприклад, шкіру) чи орган (наприклад, нирку) для пересаджування (трансплантації) іншим особам. Також до цього поняття відносять донорство яйцеклітини чи сперми.
Види[ред. | ред. код]
Існує поняття трупне донорство, "емоційне донорство" (донором може стати жива людина) та "чорне донорство". Донорами зазвичай бувають рідні люди, адже їх органи, кров та ін. найбільш сумісні з організмом реципієнта.
Опис[ред. | ред. код]
Донора необхідно підбирати для пацієнта, або при наймі перевіряти їх сумісність у визначеному напрямку.
Також до донора існує ряд вимог, залежно від об'єкта донорства. Наприклад, донором крові в Україні може бути:
- здорова людина
- вік від 18 років
- вага від 50 кг
- відсутність кровотечі чи здавання крові впродовж 2-3 місяців попередньо
- наявність паспорта
- …[1]
Вимог насправді є багато, їх усі знає лікар, який обстежує ймовірного донора перед здачею крові чи її компонентів.[2][3]
Підбір пари Донор-Реципієнт при трансплантації органу, що вилучається у посмертного донора[4], здійснюється через Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин (ЄДІСТ) в автоматичному режимі — це єдиний інформаційний простір для налагодження нової системи трансплантації.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Закон України Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові від 12.01.2022 [Архівовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine.] Станом на 2023 чинний.
- Наказ МОЗ України від 8 лютого 2021 року № 207 «Про внесення змін до Порядку карантинізації донорської плазми та до Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів» Станом на 2023 чинний.
Посилання[ред. | ред. код]
- Донорство [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Новий закон про трансплантацію органів: 5 неймовірних змін в системі! 18.02.2019
- Чи скаже Україна "так" донорству органів? BBC News Україна, 2 жовтня 2021
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |