Дочка Бреста
Дочка Бреста | |
|---|---|
| фр. La Fille de Brest | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Еммануель Берко |
| Продюсер |
|
| Сценаристи |
|
| На основі | Медіатор 150 мг: скільки мертвих? Ірен Фрашон |
| У головних ролях |
Сідсе Бабетт Кнудсен Бенуа Мажимель |
| Оператор | Ґійом Шифман |
| Художник | Ерік Барбоса |
| Кінокомпанія | Haut et Court |
| Дистриб'ютор | Haut et Court |
| Тривалість | 128 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 2016 |
| Дата виходу | 23 листопада 2016 (Франція) |
| Кошторис | 5,6 млн €[1] |
| IMDb | ID 5247544 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
«Дочка Бреста» (фр. La Fille de Brest) — французький фільм-драма 2016 року, поставлений режисеркою Еммануель Берко за книгою Ірен Фрашон «Медіатор 150 мг: скільки мертвих?».
Сюжет[ред. | ред. код]
Ірен Фрашон (Сідсе Бабетт Кнудсен) працює пульмонологом в університетській лікарні Бреста. Вона виявляє, що Медіатор, препарат який продається протягом тридцяти років, має серйозні побічні ефекти і може бути причиною низки підозрілих смертей. Вона вирішує донести правду до засобів масової інформації, але не підозрює, з якими підводними каменями має зіткнутися. Підтримана лише дослідником Антуаном Ле Бійо (Бенуа Мажимель), Ірен почала боротьбу з компанією, яка продає наркотики. Боротьбу складну, особливо, коли її начальство не має бажання образити компанію, яка фінансує дослідження…
У ролях[ред. | ред. код]
| Сідсе Бабетт Кнудсен | ···· | Ірен Фрашон |
| Бенуа Мажимель | ···· | Антуан ле Бійо |
| Шарлотта Лемель | ···· | Патош, медсестра |
| Ізабель де Гертог | ···· | Корінна Захарія |
| Жиль Третон | ···· | доктор Яннік Жобік, кардіолог |
| Лара Нейман | ···· | Анн Жуа, журналістка «Figaro» |
| Ерік Толедано | ···· | експерт |
| Пабло Полі | ···· | Шарль-Жозеф Уда, адвокат потерпілих |
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію — Еммануель Берко, Северін Бошем
- Режисер-постановник — Еммануель Берко
- Продюсери — Симон Арналь, Каролін Беньо, Барбара Летельї, Кароль Скотта
- Оператор — Гійом Шифман
- Монтаж — Жульєн Лелу
- Підбір акторів — Антуанетта Була
- Художник-постановник — Ерік Барбоса
- Художник з костюмів — Паскалін Шаванн
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
| Список нагород та номінацій[2] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Кінопремія | Дата церемонії | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
| Премія «Люм'єр» | 30 січня 2017 | Найкраща акторка | Сідсе Бабетт Кнудсен | Номінація | [3] |
| Премія «Сезар» | 24 лютого 2017 | Найкраща акторка | Сідсе Бабетт Кнудсен | Номінація | [4] |
| Найкращий адаптований сценарій | Северін Бошем, Еммануель Берко | Номінація | |||
| Премія «Магрітт» | 3 лютого 2018 | Найкраща акторка другого плану | Ізабель де Гертог | Номінація | [5][6] |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ La Fille de Brest (2016) [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] на сайті JPBox-Office. Дата доступу 27.01.2017
- ↑ Нагороди та номінації фільму -- на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Nominations aux Lumières 2017. Ciné+. 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 4 січня 2017.
- ↑ Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр) . 25.01.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25.01.2017.
- ↑ Nominations 2018: trois films mènent la danse!. lesmagritteducinema.com (фр.) . 11 січня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 11.01.2018.
- ↑ Les Magritte du cinéma. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
Дочка Бреста на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 27.01.2017)- Дочка Бреста на сайті AlloCiné (фр.)
(станом на 27.01.2017)
|
|
Це незавершена стаття про французький фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
