Карлуш де Олівейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карлос де Олівейра)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карлуш де Олівейра
порт. Carlos de Oliveira
Народився 10 серпня 1921(1921-08-10)[1][2][…]
Белен, Бразилія
Помер 1 липня 1981(1981-07-01)[1][2][…] (59 років)
Лісабон, Португалія
Країна  Португалія
Діяльність письменник, сценарист, поет
Alma mater Коїмбрський університет
Знання мов португальська[1][4]
Жанр поезія і роман
Нагороди
Гранд-офіцер ордена Сантьяго
IMDb ID 0195819

Ка́рлуш де Оліве́йра (порт. Carlos de Oliveira; *10 серпня 1921(19210810), Белен, Бразилія — †1 липня 1981, Лісабон, Португалія) — португальський поет і прозаїк, сценарист кіно і фольклорист.

З життєпису[ред. | ред. код]

Син португальських емігрантів (батько — лікар), народився у Бразилії, у дворічному віці переїхав з батьками до Португалії. Починаючи від 1933 року родина проживала в Коїмбрі.

У 1941 році Карлуш поступив на філологічний факультет Коїмбрського університету, знайшов там близьке творче середовище, потоваришував з майбутнім визначним прозаїком Фернанду Наморою та іншими.

Дебютував книгою віршів «Туризм» (Turismo, 1942) у серії неореалістів «Новий пісенник»[5].

У 1947 році закінчив навчання в університеті, у наступному (1948) році переїхав до Лісабона, однак і надалі зв'язків з Коїмброю не поривав, періодично наїжджаючи в місто й беручи участь у його культурному житті.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор поетичних збірок, малої і великої прози. Автобіографічний роман Олівейри «Бджола під дощем» (Uma Abelha na Chuvaб 1953) — один з найвідоміших творів португальської літератури XX століття, перекладений кількома мовами, екранізований (1971), його вивчають у старших класах португальських шкіл.

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

Поезія
  • Туризм / Turismo (1942)
  • Бідна мати / Mãe Pobre (1945)
  • Втрачений врожай / Colheita Perdida (1948)
  • Сходження до пекла / Descida aos Infernos (1949)
  • Земля гармонії / Terra de Harmonia (1950)
  • Кантата / Cantata (1960)
  • Мікропейзаж / Micropaisagem (1968)
  • З лівого боку, де серце / Sobre o Lado Esquerdo, o Lado do Coração (1968)
  • Між двома спогадами / Entre Duas Memórias (1971)
  • Пастораль / Pastoral (1977)
Романи
  • Будинок у дюнах / Casa na Duna (1943)
  • Alcateia (1944)
  • Дрібні буржуа / Pequenos Burgueses (1948)
  • Бджола під дощем / Uma Abelha na Chuva (1953)
  • Finisterra: paisagem e povoamento (1978, премія міста Лісабона)

Окрім віршів та прози, займався упорядкуванням збірок португальського фольклору, зокрема у співпраці з іншим відомим португальським письменником Ж. Г. Феррейрою видав двотомник португальських народних казок (Contos Tradicionais Portugueses, 1957, деякі з них стали основою для фільмів Жуана Сезара Монтейру); у 1977 році зібрання було розширено до 4-х томів, лишаючись одним з найавторитетніших і найповніших дотепер[6][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. CONOR.Sl
  5. Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 393 (рос.)
  6. Інформація на сайті Інституту Камоенса [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (порт.)
  7. Contos Tradicionais Portugueses (1977) на Google Books

Джерела та посилання[ред. | ред. код]