Кипріян Хотинецький
| Кипріян Хотинецький | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: |
4 грудня 1866 Грушатичі, Старосамбірський район, Львівська область, Україна | |
| Смерть: |
26 жовтня 1942 (75 років) Ярослав, Ярославський повіт, Республіка Польща | |
| Поховання: | Cтаре кладовище міста Ярослав, Польща (Сектор 27, Ряд 5, № 10) | |
| Національність: | українці | |
| Батько: | Іоан Хотинецький | |
| Мати: | Ізабелла Хотинецька (з дому Зеліґман) | |
| Шлюб: | Сидонії (з дому Скобельських) | |
| Діти: | Роман, Стефанія, Ірена | |
Кипріян Хотинецький (4 грудня 1866, с. Грушатичі — 26 жовтня 1942, Ярослав) — канонік, парох греко-католицької парафії в Ярославі. Засновник і голова українських товариств у Ярославі, член Відділу «Єпархальної допомоги» у Перемишлі. Автор «Проповіді страсні», опублікованих у 1901 році.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в родині греко-католицького священика Яна та Ізабели (з родини Зелігман) Хотинецьких. Після закінчення гімназії в Перемишлі (1886) і семінарії в 1891 році був висвячений на священика 27 грудня 1891 року в Перемишлі. Катехит гімназії в Ярославі (15.02.1892–1906). Після смерті свого батька священика Іоана Хотинецького продовжив його працю і став парохом і деканом греко-католицької парафії в Ярославі. Зійшов на престол 1 вересня 1906 року і залишався на ньому до дня своєї смерті 26 листопада 1942 року.
З 1912 р. виконував багато важливих церковних функцій, у т.ч. консул єпископської консисторії, декан, уповноважений середніх шкіл у Ярославі, єпископський делегат до Ради шкіл Ярославського округу та почесний канонік Перемиської капітули. Був гімназійним греко-католицьким катехитом (1899–1906) та єпархіальним інспектором (1928–1931). Співзасновник і президент Товариства Бурса святого Онуфрія, Товариства міщан і ремісників «Родина» (1905–1942) та «Просвіта» (1910–1942), а також співзасновник (1929) Повітового союзу кооперативів у Ярославі. Завдяки йому було засновано сиротинець на вулиці Пелкіньській, а для його управління були залучені Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії. У 1918–1924 та 1928–1939 рр. був міським радником. Радник окружної управи в 1919–1934 і 1939 роках.
Після вступу німців до Ярослава у 1939 році його призначили одним із 47 заручників міста.
Брав участь у збереженні та догляді за чудотворною Ярославською іконою Божої Матері «Врата Милосердя», а в 1929 році ініціював необхідні заходи для її офіційної коронації. Пізніше цю ініціативу підтримав єпископ Йосафат Коциловський, але початок Другої світової війни та заборона греко-католицьких храмів завадили завершити процес.
Похований у суботу, 28 листопада 1942, на старому кладовищі міста Ярославля (Сектор: 27, Ряд: 5, Номер: 10), поминальну службу провадив Преосвященніший владика Григорій Лакота.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Місце поховання Кипріяна Хотинецького на Старому кладовищі в Ярославі. -
Отець Кипріян Хотинецький з візитою до Сестр Служебниць Непорочної Діви Марії, близько 1920 року. -
Пам’ятні листи в роковини смерті о. Хотинецького -
Список заручників міста Ярослав, під час німецької окупації міста в 1939 році.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Bogdan Prach, Myłoserdia Dweri – Sanktuarium Maryjne w Jarosławiu, Warszawa 1996
- Apolinary Despinoix, Alma Mater Jaroslavansis. Księga pamiątkowa poświęcona zjazdowi jubileuszu z okazji 50-lecia istnienia Gimnazjum I w Jarosławiu 1884–1934, Jarosław 1934
- J. Hawrylak, Jarosławowy gród nad Sanem, „Nad Bugom i Narwoju” 2006
- Zbigniew Zięba, Jarosławskie cmentarze, Jarosław 2008
- Zbigniew Zięba, W służbie Bogu i bliźnim. Dawne, żeńskie domy zakonne w Jarosławiu, Jarosław 2008