Кідрук Максим Іванович
Максим Кідрук | ||||
---|---|---|---|---|
Кідрук на «Форумі видавців» у 2017 році | ||||
Ім'я при народженні | Максим Іванович Кідрук | |||
Псевдонім | Макс Кідрук | |||
Народився |
1 квітня 1984 (40 років) Володимирець, Рівненська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, мандрівник | |||
Сфера роботи | література[1] | |||
Alma mater | НУВГП (2005), Теплоенергетичний факультет КПІd і Королівський технологічний інститут | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 2009—донині | |||
Напрямок | технотрилер | |||
Жанр | тревелог, технотрилер | |||
Батько | Кидрук Іван Миколайович | |||
Премії | Коронація слова (друга премія, номінація «Романи», 2009, «Мексиканські хроніки») | |||
Сайт: maxkidruk.com | ||||
| ||||
Кідрук Максим Іванович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Максим Іванович Кідрук (нар. 1 квітня 1984, Володимирець) — український письменник, автор романів «Доки світло не згасне назавжди», «Де немає Бога», «Зазирни у мої сни», «Не озирайся і мовчи», «Жорстоке небо», «Твердиня», а також низки тревелогів. За освітою інженер-енергетик. Загалом побував більше ніж у 30 країнах[2], серед яких Танзанія, Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія, Нова Зеландія та інші.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1 квітня 1984 року року в селищі Володимирець Рівненської області.
Навчався у фізико-математичному класі з посиленим вивченням іноземної мови. У 2001 році закінчив школу із золотою медаллю. Того ж року вступив на Механіко-енергетичний факультет в Рівненському університеті водного господарства (спеціальність «Теплоенергетика»). На третьому курсі почав працювати на російську компанію «АСКОН» програмістом. Займався розробкою CAD-систем.
2005 переїхав до Києва. Вступив до аспірантури НТУУ «КПІ» на Теплоенергетичний факультет.
2007 року Максим Кідрук виграв грант на навчання за кордоном і виїхав на проживання до Стокгольма (Швеція), де вступив до аспірантури Королівського технологічного інституту. Наукового ступеня у Швеції не здобув через те, що достроково покинув аспірантуру. Почав мандрувати Європою.
Впродовж 2007—2008 рр. побував у Фінляндії, Норвегії, Італії, Франції, Балтійських країнах.
Творчість[ред. | ред. код]
Тревелоги[ред. | ред. код]
Влітку 2008 року Кідрук вирушає у тривалу подорож Мексикою. Вона стала першою великою мандрівкою за океан. Результатом поїздки стала книга «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії», яка у 2009 здобула ІІ премію на конкурсі «Коронація слова». За його словами, ця країна мала для нього важливе значення[3]:
Далека латиноамериканська країна випалювала мозок, надила, немов кароока східна красуня спокушала своїми розкішними принадами. І тоді я остаточно зрозумів: у мене є Мрія, ім'я її — Мексика |
Влітку 2009 здійснюється ще одна велика подорож — до Південної Америки (Еквадор, Перу, Чилі) та острова Пасхи, де Макс Кідрук став першим офіційно зареєстрованим українцем[4]. На основі цієї поїздки було написано книгу «Подорож на Пуп Землі» (у двох томах), яка вийшла друком у 2010 році. У ній Кідрук розказує про причини, що спонукали його покинути навчання в аспірантурі і повернутися зі Швеції до України[5]:
Швеція дала мені багато чого. Швеція змінила мене. Можливо, допомогла стати таким, яким я мріяв стати все своє життя. Попри це я залишав Стокгольм. Я свідомо відкидав усі перспективи — оті казкові шведські перспективи на легке, розмірене та забезпечене життя — і повертався в Україну.
І була тому одна єдина причина: нудьга не має перспектив. |
Того ж року «Мексиканські хроніки» займають друге місце у конкурсі «Книга року від журналу Корреспондент». Пізніше в грудні Кідрук через сварку з дівчиною вирушає у мандри до Пантаналу (Бразилія). Ця мандрівка лягла в основу книги «Любов і піраньї».
Зимою 2010—2011 років Кідрук мандрує країнами Близького Сходу (Ліван, Сирія, Йорданія та Єгипет). Цілий місяць проводить у пустелі Сахара, відвідавши всі п'ять оаз: Дахла, Аль-Харґа, Фарафра, Бахарія та Сива. На початку лютого, повернувшись із Сахари, письменник став свідком єгипетської революції[6].
У квітні 2011 року вирушив до Нової Зеландії в рамках акції «На Зеландію!»[7], організованою разом із Сергієм Притулою. За словами учасників акції, її мета — «„передати привіт“ новозеландцям, відплативши тим самим за безсоромний конкурс „Win a Ukrainian Wife“».
У грудні 2011 — лютому 2012 року мандрував Намібією та Анголою[8].
У квітні 2014 році вийшла автобіографічна книга «На Зеландію!», у якій Максим Кідрук змалював свої враження від подорожей Сахарою і єгипетської революції в Каїрі, історії у аеропорті Дамаска та помсту в рамках акції «На Зеландію!».
Технотрилери[ред. | ред. код]
На початку 2012 року Кідрук заявив про завершення роботи над першим українським техно-трилером[9]. Книга під назвою «Бот» вийшла друком 25 вересня 2012 року у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля». Роман стартував на 16-му місці у ТОП-20 мережі книгарень «Є». Після двох тижнів продажів книга піднялась на 2-гу позицію.
У вересні 2013 року з'явився технотрилер Максима Кідрука «Твердиня»[10]. 13—14 вересня роман презентовано на 20-му Форумі видавців у Львові[11], а 17 вересня — у Києві в книгарні «Є»[12]. Тур на підтримку книги «Твердиня» складався з 28 міст і більше ніж 38 презентацій.
Восени 2014 року у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшов друком трилер «Жорстоке небо» — роман-катастрофа з елементами детективу[13], який автор характеризує як перший український роман про українську авіацію[14]. У книзі розповідається драматична історія про розслідування авіакатастрофи українського літака у Франції, частково заснована на реальних подіях. Однією з особливостей роману є те, що головним героєм стала жінка.
Тур на підтримку книги «Жорстоке небо» складався з 23 міст і 24 презентацій[15].
Інше[ред. | ред. код]
У квітні 2015 року на замовлення польського видавництва Akurat з'явилася публіцистична книга «Ja, Ukrainiec». Українське видання надрукувало видавництво «Клуб сімейного дозвілля» під назвою «Небратні». У книзі аналізується історія відносин України та Росії від визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького до Євромайдану та війни на Сході.
Бібліографія[ред. | ред. код]
Художні книги[ред. | ред. код]
- 2012 — «Бот: Атакамська криза» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 484 с. — ISBN 978-966-14-4005-9
- 2013 — «Твердиня» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 592 с. — ISBN 978-966-14-5686-9
- 2014 — «Жорстоке небо» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 608 с. — ISBN 978-966-14-7843-4
- 2015 — «Бот: Ґуаякільський парадокс» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 512 c. — ISBN 978-966-14-9632-2
- 2016 — «Зазирни у мої сни» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 528 с. — ISBN 978-617-12-1504-7
- 2017 — «Не озирайся і мовчи» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 512 с. — ISBN 978-617-12-3865-7[16]
- 2018 — «Де немає бога» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 480 с. — ISBN 978-617-12-4950-9[17]
- 2019 — «Заради майбутнього» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 304 с. — ISBN 978-617-12-5961-4[18]
- 2019 — «Доки світло не згасне назавжди» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»[19] — ISBN 978-617-12-6116-7
- 2023 — «Нові Темні Віки. Колонія»[20] — Бородатий тамарин, 904 с.
Тревелоги[ред. | ред. код]
- 2009 — «Мексиканські хроніки. Історія однієї мрії» — Київ: Нора-Друк, серія «Мандри», 304 с. — ISBN 978-966-2961-46-1
- 2010 — «Подорож на Пуп Землі. Том 1.» — Київ: Нора-Друк, серія «Мандри», 256 с. — ISBN 978-966-2961-60-7
- 2010 — «Подорож на Пуп Землі. Том 2.» — Київ: Нора-Друк, серія «Мандри», 224 с. — ISBN 978-966-2961-61-4
- 2011 — «Навіжені в Мексиці» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 288 с. — ISBN 978-966-14-1253-7
- 2011 — «Навіжені в Перу» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 304 с. — ISBN 978-966-14-1188-2
- 2011 — «Любов і піраньї» — Київ: Нора-Друк, серія «Мандри», 322 с. — ISBN 978-966-29-6148-5
- 2014 — «На Зеландію!» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 256 с. — ISBN 978-966-14-6310-2
Публіцистичні книги[ред. | ред. код]
- 2015 — «Небратні» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 304 с. — ISBN 978-966-14-8789-4
Науково-популярна література[ред. | ред. код]
Книги у співавторстві[ред. | ред. код]
- 2011 — «20 письменників сучасної України» — Харків: Фоліо. (у співавторстві), 388 с. — ISBN 978-966-03-5741-9
- 2011 — «Письменники про футбол» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 288 с. (у співавторстві) — ISBN 978-966-14-1385-5
- 2014 — «Ода до радості» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 272 с. (у співавторстві) — ISBN 978-966-14-7630-0
- 2015 — «Волонтери. Мобілізація добра» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 256 с. (у співавторстві) — ISBN 978-966-14-8777-1
- 2016 — «ДНК» — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» — автор одного з оповідань книги —ISBN 978-617-12-1460-6
Переклади[ред. | ред. код]
- 2012 — «Wodka für den Torwart: 11 Fußball-Geschichten aus der Ukraine» (німецькою) — Берлін: edition.fotoTAPETA, 208 с. (у співавторстві) — ISBN 978-3-940524-16-4
- 2013 — «Бот» (російською) — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 468 с. — ISBN 978-5-9910-2625-3
- 2014 — «MAJDAN!: Ukraine, Europa.» (німецькою) — Берлін: edition.fotoTAPETA, 160 с. (у співавторстві) — ISBN 978-3-940524-28-7
- 2014 — «Bot» (польською) — Варшава: Видавництво «Akurat», 624 с. — ISBN 978-83-7758-770-6
- 2015 — «Ja, Ukrainiec» (польською) — Варшава: Видавництво «Akurat», 592 с. — ISBN 978-83-287-0004-8
Технічні книги[ред. | ред. код]
- 2008 — Кидрук Максим. ArCon: Дизайн интерьеров и архитектурное моделирование для всех. — Питер, 2008. — ISBN 978-5-91180-900-3;
- 2009 — Кидрук Максим. КОМПАС-3D V10 на 100 %. — Питер, 2009. — ISBN 978-5-388-00375-1.
- 2009 — Кидрук Максим. Видеосамоучитель по КОМПАС-3D (DVD). — Питер, 2009. — ISBN 978-5-388-00701-8.
- 2010 — Кидрук Максим. Работа в системе проектирования Компас-3D V11. — Эксмо, 2010. — ISBN 978-5-699-38182-1.
Популяризація подорожування[ред. | ред. код]
Перебуваючи в Намібії, Макс Кідрук зняв відеоролик «Азаров, ай-яй-яй!» [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.], на якому африканське плем'я хімба розмовляє українською. Африканці чітко вимовляють фрази «Азаров, як тобі не соромно?», «Коли ти вивчиш мову?» та «Азаров, ай-яй-яй!». Відео стало популярним в інтернеті.
Періодично Максим читає у «Кругозорі» курс «Як самостійно організувати подорож Латинською Америкою». Розповідає, як скласти маршрут, зробити мандрівку максимально економною, отримати візи тощо.
Кідрук співпрацює з українськими журналами. Опублікував більше 40 статей про подорожі в журналах «МАНДРИ», «Український тиждень», «РІА Львів», «Большая прогулка», газеті «Високий замок». Оповідання та критичні статті вийшли друком у літературному журналі «Дніпро», газеті «Літературна Україна».
У листопаді 2014 року Максим Кідрук спільно з організацією «Література. РВ» розпочали науково-популярний проект «Quantum» у Рівному. Метою даного проекту є розширення світогляду глядачів, адже серед тем лекцій різноманітні лекції про космічні тіла та квантову фізику.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
На парламентських виборах 2012 року Максим Кідрук балотувався до Верховної Ради України від партії УДАР Віталія Кличка[21] по 99-му виборчому округу (м. Кіровоград). У результаті виборів Кідрук посів третє місце, набравши 11115 голосів; виграв вибори висуванець від партії «Батьківщина» Андрій Табалов (28 783 голосів)[22].
У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів[23].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Батько — український письменник-гуморист Кидрук Іван Миколайович.
Одружений з Тетяною Кідрук, дітей не має.
Відкриття видавництва[ред. | ред. код]
У 2022 Макс Кідрук відкриває власне видавництво — «Бородатий Тамарин». Це спільний проєкт Макса і Тетяни Кідруків, першою із книжок якого, стануть «Нові Темні Віки». Видавництво «Бородатий Тамарин» спеціалізуватиметься на нонфікшні та науковій фантастиці.
«Наголошу: цей проєкт — не самвидав Кідрука. Від самого початку ми розуміли, що публікуватимемо інші тексти, як перекладні, так і українські. Ми не ганятимемося за бестселерами, а добиратимемо книжки, які читаємо самі й яких, на нашу думку, не вистачає українському ринкові. І найважливіше — ми налаштовані серйозно заморочуватися. Невдовзі ви зрозумієте наскільки. Якби не російське вторгнення, ми стартували б одразу з кількох найменувань. Та навіть попри війну ми вже підписали договір з одним закордонним автором. І якщо з „Новими Темними Віками“ все буде гаразд (а за нинішніх умов це дуже велике якщо), ми невдовзі анонсуємо нашу першу перекладну книжку», — пише Макс Кідрук на своїй сторінці у Facebook[24].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Автор першого українського технотрилера Макс Кідрук: Українців чекає кібер-панкове майбутнє. DT.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Кідрук Максим. Мексиканські хроніки. — Київ: Нора-Друк, 2009. — С. 304. — ISBN 978-966-2961-46-1
- ↑ Подорожі як література. Club-tourist. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Кідрук Максим. Подорож на Пуп Землі. Том 1. — Київ: Нора-Друк, серія «Мандри», 256 с. — ISBN 978-966-2961-60-7
- ↑ Як письменник Максим Кідрук з пригодами вибирався з оскаженілого Єгипту. Уніан (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2011. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Як Притула і Кідрук українських жінок захищали. www.telekritika.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Максим Кідрук подався до Африки в пошуках матеріалу до книжки – Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал. vsiknygy.net.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Максим Кідрук написав перший український техно-трилер. Gazeta.ua (укр.). 15 січня 2012. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Макс Кідрук написав новий роман «Твердиня». bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ До 20-річчя Форуму Видавців — 20 нових видань від «Клубу сімейного дозвілля»!. infolviv.net. 24 липня 2013. Архів оригіналу за 17 серпня 2013.
- ↑ Нову книгу Макса Кідрука презентують у Києві. soli.com.ua. 15 вересня 2013. Архів оригіналу за 17 вересня 2013.
- ↑ На презентації роману «Жорстоке небо» Макс Кідрук розповів чернівчанам, чому літаки падають. bukinfo.com.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Піхун, Ольга (12 липня 2014). Рівненський письменник Макс Кідрук: «Мої родичі в Росії думають, що я вбиваю людей» | ВСЕ — сайт чесних новин. old.vse.rv.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Розклад презентацій книги «Жорстоке небо». vk.com. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Макс Кидрук. glavred.info. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Макс Кідрук і його нова авантюра - Форум видавців. bookforum.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Макс Кідрук: "Письменництво в цій країні – одна з легких форм шизофренії". konkurent.in.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2019.
- ↑ Макс Кідрук: "Письменництво в цій країні – одна з легких форм шизофренії" (укр.). Процитовано 25 листопада 2018.
- ↑ "Це не буде фантастика". Макс Кідрук готує серію книг про стосунки між цивілізаціями Землі й Марсу. espreso.tv. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ Письменник Максим Кідрук йде в депутати від УДАРу. Zaxid.net. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Центральна виборча комісія України - "Вибори народних депутатів України 2012". cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 8 жовтня 2017.
- ↑ Світові інтелектуали закликають політиків бойкотувати ЧС доки Росія не звільнить українських політв'язнів [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] 06.06.2018
- ↑ Макс Кіддрук. https://www.facebook.com/photo/?fbid=10161823198314573&set=a.439320374572.
Посилання[ред. | ред. код]
- — блог у LiveJournal, який веде Кідрук Максим Іванович.
- Офіційна сторінка у ВКонтакті [Архівовано 8 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Сторінка у мережі Facebook [Архівовано 26 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Максим Кідрук: «Я дуже не розумію наш народ і, особливо, молодь, яка скиглить» [Архівовано 20 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Макс Кідрук: «Повстання машин не буде» [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Як пишуть письменники: досвіди Макса Кідрука, Анни Малігон та Богдана-Олега Горобчука // Читомо [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.]
|
|