Ларрі Робінсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Леррі Робінсон)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ларрі Робінсон
Народився 2 червня 1951(1951-06-02) (73 роки)
Вінчестер, Канада
Зріст 193 см
Вага 102 кг
Позиція захисник
Кидок лівий
Проф. клуби «Монреаль Канадієнс»
«Лос-Анджелес Кінгс»
Нац. збірна Канада Канада
Драфт НХЛ 20-й загальний, 1971
«Монреаль Канадієнс»
Ігрова кар'єра 1971 — 1992
Зала слави, 1995

CMNS: Ларрі Робінсон у Вікісховищі

Ларрі Робінсон (англ. Larry Robinson; нар. 2 червня 1951, Вінчестер, Онтаріо, Канада) — канадський хокеїст, захисник. Згодом — хокейний тренер. Багаторазовий володар кубка Стенлі. Член Зали слави хокею.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

В юніорських лігах провінції Онтаріо виступав за команди «Броквіль Брейвс», «Глостер Рейнджерс» і «Кіченер Рейнджерс». 1971 року був обраний на драфті НХЛ під 20-м загальним номером командою «Монреаль Канадієнс», але два перших сезони виступав в Американській хокейній лізі. За клуб «Нова Шотландія Вояджерс» провів 127 матчів, набрав 75 очок (за системою гол плюс пас). Володар кубка Колдера 1972 року.

В Національній хокейній лізі виступав протягом 21 року, захищав кольори клубів «Монреаль Канадієнс» і «Лос-Анджелес Кінгс». Один з лідерів легендарного «Канадієнс», який домінував у північноамериканському хокеї другої половини 70-х років двадцятого століття. Під керівництвом Скотті Боумена грав найбільш «зірковий» склад з моменту заснування ліги: у воротах — Кен Драйден; у захисті — Ларрі Робінсон, Гі Лапойнт, Серж Савар; у нападі — Гі Лафлер, Боб Гейні, Іван Курнуає і Стів Шатт. Ця команда за сім років перемогла у п'яти розіграшах кубка Стенлі. Шостий титул здобув у 1986 році, коли в НХЛ вже домінував «Едмонтон Ойлерс» на чолі з Вейном Грецкі.

Двічі визнавався найкращим захисником ліги і отримував трофей Джеймса Норріса. Володар трофею Кона Сміта — найкращому гравцю плей-оф 1978 року. За підсумками сезону тричі обирався до першого складу збірної «Всіх зірок» (1977, 1979, 1980) і тричі — до другого (1978, 1981, 1986). Всього у регулярному чемпіонаті провів 1384 матчі, закинув 207 шайб, зробив 751 результативну передачу; а на стадії плей-оф — 227 матчів, 28 голів, 116 передач. Єдиний гравець НХЛ, який 20 років поспіль був учасником розіграшів кубка Стенлі. Учасник десяти матчів «Усіх зірок НХЛ» — 1974, 1976–1978, 1980, 1982, 1986, 1989, 1991, 1992.

У складі національної збірної переможець першого і третього розіграшів кубка Канади. Фіналіст турніру 1981 року. Всього в кубках Канади провів 22 матчі, закинув 2 шайби. У лютому 1979 року в нью-йоркському «Медісон-сквер-гардені» захищав кольори збірної Національної хокейної ліги у серії матчів з командою Радянського Союзу[1]. Учасник чемпіонату світу 1981 року. Директорат Міжнародної федерації хокею визнав його найкращим захисником, а журналісти — включили до символічної збірної турніру.

Через рік, після завершення ігрової кар'єри, розпочав тренерську роботу в НХЛ. У перші два роки був асистентом головного тренера «Нью-Джерсі Девілс». Чотири сезони очолював «Лос-Анджелес Кінгс». 1999 року повернувся до тренерського штабу «Нью-Джерсі Девілс». Двічі очолював клуб: у 2000–2002 і 2005 роках. Під його керівництвом «Девілс» здобули кубок Стенлі 2000 року. З 2012 року працює помічником головного тренера в «Сан-Хосе Шаркс».

1995 року був обраний до Зали слави хокею. 1997 року канадський журнал «The Hockey News» опублікував список 100 найкращих гравців в історії Національної хокейної ліги. У ньому Ларрі Робінсон розташувався на 25-й позиції. Тринадцять років потому журнал надрукував оновлений список 100 найкращих гравців НХЛ усіх часів, але вже з розбивкою спортсменів за їх ігровими позиціями. У цьому варіанті Ларрі Робінсон посідає восьме місце серед захисників. 2004 року був обраний до Зали слави канадського спорту. З 17 листопада 2007 року номер «19», під яким він виступав, не використовується у клубові «Монреаль Канадієнс».

Досягнення

[ред. | ред. код]

Гравець

Тренер

  • Кубок Стенлі (1): 2000
  • Кубок Стенлі (2): 1995, 2003 (асистент)

Статистика

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів:

Сезон Клуб Ліга Регулярна першість Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1969-70 «Броквіль Брейвс» CJHL 40 22 29 51 74
1969-70 «Глостер Рейнджерс» CJHL 5 2 1 3 2
1970-71 «Кіченер Рейнджерс» OHA-Jr. 61 12 39 51 65 4 1 2 3 5
1971-72 «Нова Шотландія Вояджерс» АХЛ 74 10 14 24 54 15 2 10 12 31
1972-73 «Нова Шотландія Вояджерс» АХЛ 38 6 33 39 33
Усього в АХЛ 112 16 47 63 87 15 2 10 12 31
1972-73 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 36 2 4 6 20 11 1 4 5 9
1973-74 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 78 6 20 26 66 6 0 1 1 26
1974-75 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 80 14 47 61 76 11 0 4 4 27
1975-76 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 80 10 30 40 59 13 3 3 6 10
1976-77 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 77 19 66 85 45 14 2 10 12 12
1977-78 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 80 13 52 65 39 15 4 17 21 6
1978-79 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 67 16 45 61 33 16 6 9 15 8
1979-80 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 72 14 61 75 39 10 0 4 4 2
1980-81 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 65 12 38 50 37 3 0 1 1 2
1981-82 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 71 12 47 59 41 5 0 1 1 8
1982-83 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 71 14 49 63 33 3 0 0 0 2
1983-84 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 74 9 34 43 39 15 0 5 5 22
1984-85 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 76 13 34 47 44 12 3 8 11 8
1985-86 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 78 19 63 82 39 20 0 13 13 22
1986-87 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 70 13 37 50 44 17 3 17 20 6
1987-88 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 53 6 34 40 30 11 1 4 5 4
1988-89 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 74 4 26 30 22 21 2 8 10 12
1989-90 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 64 7 32 39 34 10 2 3 5 10
1990-91 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 62 1 22 23 16 12 1 4 5 15
1991-92 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 56 3 10 13 37 2 0 0 0 0
Усього в НХЛ 1384 207 751 958 793 227 28 116 144 211

Статистика виступів у збірних:

Рік Команда Турнір І Г П О ШХ
1976 Канада КК 7 0 0 0 0
1979 НХЛ КВ 3 1 0 1 0
1981 Канада ЧС 6 1 1 2 2
Канада КК 7 1 0 1 2
1984 Канада КК 8 1 2 3 2
Національна збірна 31 4 3 7 6

Тренерська статистика:

Команда Сезон Регулярний сезон Плей-оф
І В П Н ПОТ О Результат В П % В Результат
ЛА 1995-96 82 24 40 18 - 66 6-е у ТД - - - -
ЛА 1996-97 82 28 43 11 - 67 6-е у ТД - - - -
ЛА 1997-98 82 38 33 11 - 87 2-е у ТД 0 4 .000 1/4 фіналу конференції
ЛА 1998-99 82 32 45 5 - 69 5-е у ТД - - - -
Усього в «Кінгс» 328 122 161 45 - .441 - 0 4 .000 1 вихід до плей-оф
НД 1999-00 8 4 4 0 0 (103) 2-е в АД 16 7 .696 Володар Кубка Стенлі
НД 2000-01 82 48 19 12 3 111 1-е в АД 15 10 .600 Фіналіст Кубка Стенлі
НД 2001-02 51 21 20 7 3 (95) (звільнений) - - - -
НД 2005-06 32 14 13 0 5 (101) (відставка) - - - -
Усього в «Девілс» 173 87 56 19 11 .590 - 31 17 .646 1 Кубок Стенлі
Усього 501 209 217 64 11 .492 - 31 21 .596 1 Кубок Стенлі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За збірну НХЛ, окрім канадців, виступало троє шведських хокеїстів: Бер'є Сальмінг («Торонто Мейпл-Ліфс»), Ульф Нільссон і Андрес Хедберг (обидва — «Нью-Йорк Рейнджерс»).

Посилання

[ред. | ред. код]