Грищук Максим Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Максим Грищук)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грищук.
Грищук Максим Олександрович
Народився 18 травня 1984(1984-05-18) (39 років)
Тернопіль
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність прокурор
Alma mater Тернопільський національний економічний університет
Учасник Російсько-українська війна (з 2014)
Посада в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ( з 21 серпня 2020 до 28 липня 2022 року)
Попередник Назар Холодницький
Наступник Олександр Клименко
Діти Ольга та Анна
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Макси́м Олекса́ндрович Грищу́к (нар. 18 травня 1984(19840518), Тернопіль[1]) — український прокурор, в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (з 21 серпня 2020 до 28 липня 2022 року), учасник АТО. Під час першого конкурсу на посаду керівника САП — один із двох претендентів на цю посаду.

Зовнішні зображення
фото 1
фото 2

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 18 травня 1984 року в Тернополі.

Навчався в загальноосвітній школі № 5 Тернополя з поглибленим вивченням іноземних мов, яку закінчив 2001 року. Після того навчався на юридичному факультеті Тернопільського національного економічного університету та в магістратурі (2007—2009) Національній академії прокуратури України, які закінчив з відзнакою.[джерело?]

Кар'єру розпочав у 2004 році юристом[2] ще під час навчання в Тернополі — працював на пів ставки юрисконсультом в ЖЕКу.

У прокуратурі — з 2008 року. Починав зі стажиста прокуратури м. Червонограда Львівської області, з травня 2012 по грудень 2015 року працював на посаді прокурора у прокуратурі м. Львова.

У серпні 2014 року призваний на службу до ВДВ ЗСУ під час мобілізації. Воював у зоні проведення АТО в лавах 80-ї та 81-ї бригади, зокрема в грудні 2014 — січні 2015 захищав Донецький аеропорт.

Починав рядовим з посади стрільця — номера обслуги АГС. Демобілізований у вересні 2015 року з посади командира кулеметного відділення 2-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБР.

Через захоплення ще у шкільному та студентському віці мандрівництвом, спортивним орієнтуванням та активну участь у національній скаутській організації «Пласт», під час служби у ЗСУ призначений інструктором батальйону з картографії.

В армії отримав псевдо «Прокурор», а після повернення — «Прокурор-кіборг»[1][3][4].

27 листопада 2015 набрав 9 голосів членів конкурсної комісії з обрання антикорупційного прокурора (керівника САП). Його кандидатура, нарівні з кандидатурою Назара Холодницького, подана Генеральному прокурору України Віктору Шокіну[5].

4 грудня 2015 з подання свого недавнього конкурента призначений на посаду першого заступника керівника САП[6]. Після звільнення Назара Холодницького призначений виконувачем обов'язків голови САП з 21 серпня 2020 року[7]. Низка суперечливих фактів на етапі нового конкурсу на посаду керівника САП у 2021 році перешкодили Максимові Грищуку далі претендувати на цю посаду[8].

З початком російського вторгнення 2022 в Україну Максим Грищук брав участь в обороні Києва на чолі підрозділу, що складався з 12 прокурорів[9]. З жовтня 2022 року — командир роти вогневої підтримки в 112 бригаді ТрО[10].

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня «за високий рівень професіоналізму, хоробрість, самовідданість і мужність»[11] та орденом «Народний Герой України».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Антикорупційним прокурором стане Грищук або Холодницький / Високий Замок, 27.11.2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  2. ↑ Анкета Грищука М. О., заповнена 19 жовтня 2015 [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] на сайті ГПУ
  3. ↑ Залишилося сім претендентів на посаду антикорупційного прокурора: Біографія та майно кандидатів / Тиждень.ua, 27 листопада 2015. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  4. ↑ Прокурор-«киборг» Максим Грищук претендует на должность в антикоррупционной прокуратуре / Цензор.нет, 25.11.2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  5. ↑ Комісія вибрала Шокіну двох кандидатів на антикорупційного прокурора / УП, 27 листопада 2015, 17:15. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  6. ↑ Віктор Шокін призначив Максима Грищука першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури / 04.12.2015, Управління зв'язків із громадськістю та ЗМІ ГПУ Архівовано 04.12.2015
  7. ↑ Призначено в.о. голови САП. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  8. ↑ Очільнику САП не вдалося довести свою доброчесність. Закон і Бізнес. 02.06.2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 03.06.2021.
  9. ↑ Репортаж Слідство.Інфо про підрозділ Максима Грищука, 11 березня 2022
  10. ↑ Максим Грищук, прокурор-кіборг, ротний командир 112 бригади ТрО. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
  11. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №47/2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 квітня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
терези Феміди Це незавершена стаття про юриста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грищук_Максим_Олександрович&oldid=40368566