Набіулліна Ельвіра Сахіпзадівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельвіра Набіулліна
рос. Эльвира Набиуллина
Ельвіра Набіулліна рос. Эльвира Набиуллина
Ельвіра Набіулліна
рос. Эльвира Набиуллина
Голова Центрального банку РФ
Нині на посаді
На посаді з 24 червня 2013
Президент Володимир Путін
Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв
Михайло Мішустін
Попередник Сергій Ігнатьєв
Помічник Президента РФ з економічних питань
22 травня 2012 — 24 червня 2013
Президент Володимир Путін
Міністр економічного розвитку РФ
12 травня 2008 — 21 травня 2012
Президент Володимир Путін
Наступник Андрій Бєлоусов
Міністр економічного розвитку і торгівлі РФ
24 вересня 2007 — 12 травня 2008
Прем'єр-міністр Володимир Путін
Попередник Герман Греф
Народилася 29 жовтня 1963(1963-10-29) (60 років)
Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР
Відома як економістка, політична діячка, банкірка, державна діячка
Місце роботи Російський союз промисловців і підприємцівd, міністерство економіки РФd, Svyaznoy Bankd, Ministry of Economic Development and Trade of Russian Federationd, Ministry of Economic Development and Trade of Russian Federationd, Міністерство економічного розвитку Російської Федераціїd, Газпром і RAO UESd
Громадянство Росія Росія
Національність татари
Освіта Московський університет
Alma mater Економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносоваd (1986), Єльський університет і МДУ (1990)
Політична партія Єдина Росія і КПРС
У шлюбі з Ярослав Кузьмінов
Діти 1
Нагороди Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Дружби
Орден Дружби
Орден Пошани
Орден Пошани

Ельвіра Сахіпзадівна Набіулліна (рос. Эльвира Сахипзадовна Набиуллина; нар. 29 жовтня 1963(19631029), Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР) — російська державна і політична діячка. Голова Центрального банку Російської Федерації з 24 червня 2013 року.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1986 з відзнакою закінчила економічний факультет МДУ ім. Ломоносова за фахом «економіст». Член КПРС з 1985 р.

У 1990 закінчила аспірантуру МДУ (кафедра історії народного господарства і економічних навчань).

З 1991 по 1992 — головна спеціалістка дирекції постійного комітету правління Науково-промислового союзу СРСР (попередника Російського союзу промисловців і підприємців) з питань економічної реформи.

З 1992 по 1994 — головна спеціалістка, консультантка дирекції РСПП з питань економічної політики.

У 1994 — радник Експертного інституту РСПП.

З 1994 по 1995 — заступниця керівника департаменту економічної реформи — начальник управління державного регулювання економіки Міністерства економіки Росії.

З 1995 по 1996 — заступниця начальника департаменту економічної реформи Міністерства економіки Росії.

З 1996 по 1997 — начальниця департаменту економічної реформи Міністерства економіки Росії, член колегії Мінекономіки Росії.

З 1997 по 1998 — заступниця міністра економіки Росії.

З 1998 по 1999 — заступниця голови правління «Промторгбанку».

У 1999 — виконавча директорка Євроазійської рейтингової служби.

З 1999 по 2000 — віцепрезидент фонду «Центр стратегічних розробок» (президентом фонду був Герман Греф).

З 2000 по 2003 — перша заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі Росії Германа Грефа.

З 2003 по 2005 — президент фонду «Центр стратегічних розробок».

З вересня 2007 по травень 2008 — міністр економічного розвитку і торгівлі Російської Федерації.[2]

З травня 2008 по травень 2012 — міністр економічного розвитку Російської Федерації.

З 2007 по 2012 — член наглядової ради Державної корпорації по сприянню розробці, виробництву і експорту високотехнологічної промислової продукції «Ростехнології».

З 2008 по 2011 — член ради директорів ВАТ «Газпром».

У 2008 входила до ради директорів РАО ЄЕС.

З 2005 по 2006 — керівниця експертної ради організаційного комітету з підготовки та забезпечення головування Російської Федерації в «Групі восьми» у 2006 р.

З 2008 по 2012 — голова опікунської ради фонду Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна.

З 2010 — член урядової комісії з економічного розвитку та інтеграції.

З 2010 — член опікунської ради Фонду «Сколково».

З 2011 — член наглядової ради Агентства стратегічних ініціатив.

З 2013 — заступниця голови Національної фінансової ради.

З 22 травня 2012 по 24 червня 2013 року — помічниця Президента Російської Федерації з економічних питань.

З 24 червня 2013 року — Голова Центрального банку Російської Федерації.

22 березня 2017 року Президент Росії Володимир Путін представив в Держдуму РФ кандидатуру Ельвіри Набіулліної для призначення на посаду голови Центрального банку Російської Федерації на новий строк, з 24 червня 2017 року[3].

Санкції[ред. | ред. код]

Ельвіра Набіулліна здійснює комерційну діяльність в секторах економіки, що забезпечує істотне джерело доходу для уряду Росії, котрий ініціював військові дії і геноцид цивільного населення в Україні, перебуває під сакційми багатьох країн.[4]

19 жовтня 2022 року додана до санкційного списку України[5]

Сім'я[ред. | ред. код]

Заміжня за чоловіком на імення Кузьмінов Ярослав Іванович[6][7]

У Кузьмінова і Набіулліної є син Василь.[8] (1988 року народження), у 2005-2009 роках - студент факультету соціології ГУ-ВШЕ, 2010 року закінчив соціологічну магістратуру Манчестерського університету і МВШСЕН.[9] Наразі науковий співробітник НДУ ВШЕ.[10]

Нагороди[ред. | ред. код]

15 жовтня 2018 року нагороджена Орденом Пошани за розвиток і зміцнення банківської системи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Эльвира Набиуллина утверждена новым председателем Центробанка. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
  2. Levitov, Maria (September 2007). Putin Replaces Russian Economy Minister Gref With Nabiullina. Bloomberg. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2018.
  3. Президент РФ представив кандидатуру Ельвіри Набіулліної для призначення на посаду Голови Центрального банку на новий термін. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018.
  4. НАБІУЛЛІНА Ельвіра Сахіпзадовна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 18 березня 2023.
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  6. Президентская «дамка». flb.ru. Процитовано 18 березня 2023.
  7. Набиуллина, Эльвира Помощник президента Российской Федерации. lenta.ru. Процитовано 18 березня 2023.
  8. Министра навестили воры - МК. web.archive.org. 20 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 18 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  9. В школе Эльвира Набиуллина поражала всех своими математическими способностями — Андрей Игнатенко, Елена Кукол — "Женская доля в правительстве" — Российская Газета — Впервые в истории России министром экономического развития и торговли стала женщина. Впрочем, это назначение, может быть, и явилось неожиданностью для широкой публики, но в среде экономистов у Набиуллиной давно сложилась репутация специалиста "хай-класса". Как вспоминают ее учителя, на выпускном экзамене в школе Эльвира Набиуллина поразила всех, решив задачи по математике не одним, а самыми разными способами. Не удивительно, что на экономический факультет МГУ уфимская школьница поступила с лету, сдав вступительные экзамены на одни пятерки. В аспирантуре же ее наставником был "гуру" российской экономической науки, нынешний научный руководитель ГУ - Высшая школа экономики Евгений Ясин. web.archive.org. 9 лютого 2011. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 18 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  10. ТАСС — Энциклопедия. web.archive.org. 18 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 18 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)