Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт
Ірано-ізраїльський проксі-конфлікт | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ізраїль (помаранчевий) та Іран (зелений) в межах Близького Сходу | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Іран
Сателіти Підтримка: |
Ізраїль
Сателіти: Підтримка: |
Ірано-ізраїльське протистояння, також ірано-ізраїльська проксі-війна, холодна війна між Іраном і Ізраїлем — тривалий опосередкований конфлікт між Ізраїлем та Іраном. Протистояння пов'язане з ворожим ставленням керівництва Ісламської республіки Іран щодо Держави Ізраїль, а також з їхньою проголошеною метою ліквідації єврейської держави[24].
Іран надає всебічну підтримку ісламістським групам, зокрема «Хезболла» і «Ісламський джихад у Палестині»[25], які є ворогами Ізраїлю і багатьма країнами були визнані терористичними організаціями. Також Ізраїль занепокоєний іранською програмою створення ядерної зброї та ракетною програмою і прагне послабити іранських союзників і сателітів, а також перешкодити іранському впливу на Сирію і Ліван.
Неприязне ставлення Ірану до Ізраїлю виникло після Ісламської революції в Ірані 1979 року, вилилось у приховану підтримку Іраном Хезболли під час конфлікту в Південному Лівані (1985-2000), а до 2005 року перетворилося в регіональний проксі-конфлікт. У 2006 році Іран активно підтримував Хезболлу під час Ліванської війни, паралельно почав підтримувати ісламістські рухи ХАМАС і «Ісламський джихад у Палестині», особливо в секторі Гази[26].
Натомість Ізраїль ініціював кампанію з протидії іранській ядерній програмі, використовуючи для цього кілька антирежимних воєнізованих угруповань всередині Ірану. З початком громадянської війни в Сирії конфлікт загострився і до 2018 року вилився у прямі військові дії. Участь Ірану та Ізраїлю у війні в Сирії постійно створює загрозу прямого конфлікту між двома країнами. Також, Ізраїль підтримує зв'язки з іншими противниками Ірану, такими як Саудівська Аравія і США. Ізраїль звинувачує Іран у спробі сформувати наземний транспортний маршрут з Ірану через Ірак та Сирію до Лівану, який Ізраїль розглядає як значну стратегічну загрозу[27].
Хронологія[ред. | ред. код]
2014[ред. | ред. код]
- 24 лютого — ізраїльська авіація завдала двох авіаударів по об'єктах «Хезболли» в Лівані неподалік кордону з Сирією, внаслідок чого кілька бойовиків було вбито. SOHR заявив, що атака була націлена на ракетну базу Хезболли[28].
2018[ред. | ред. код]
- 10 лютого — відбулася п'ятигодинна конфронтація між Ізраїлем та силами Ірану та Сирії. Іранський БПЛА о 4:00 ранку порушив повітряний простір Ізраїлю, у відповідь на що ВПС Ізраїлю підняли в повітря щонайменше 8 винищувачів та завдали ударів по іранській базі безпілотників на території Сирії. Під час вильоту один ізраїльський винищувач було збито силами сирійського ППО. У відповідь на збиття, Ізраїль підняв другу хвилю винищувачів, ще більш масовану за першу. Було завдано ударів по позиціям чотирьох полків ППО на території Сирії, військового аеродрому та декількох штаб-квартир. Конфронтація завершилася о 9:00, імовірно після телефонного дзвінка Путіна до Ізраїлю[29].
- 8 травня — президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США з ядерної угоди і поновлення санкцій проти Ірану[30]. Це рішення отримало підтримку Ізраїлю[31].
- 10 травня — на фоні виходу США з ядерної угоди і накладення жорстких санкції на іранський режим, армія Ізраїлю провела військову операцію «Картковий будинок» під час якої завдала ракетно-бомбові удари по військових об'єктах Ірану в Сирії. За даними сирійських ЗМІ, ізраїльська армія завдала серії ударів по авіабазах Шайрат, Тала та Меза. Крім того, було завдано ударів по військових об'єктах біля міст Аль-Кусайр та Кунейтра. В Аль-Кусайрі однією з цілей була база Хезболли. У ході операції ВПС Ізраїлю знищили кілька батарей сирійської ППО, зокрема: С-75, С-200, «Бук» та Панцирь-С1. Крім цього, ізраїльські ВПС розбомбили військовий об'єкт "Ель-Кудс" (елітного спецпідрозділу КВІР) в аль-Кісві, на околицях Дамаска. Ударів було завдано по складах, а також розміщеному тут автопарку, яким користувалися іранці в Сирії.[32]. Сирія визнала втрату 4 солдат урядової армії, За даними SOHR внаслідок цих ударів загинуло 27 людей, включаючи 21 «несирійця»[33].
2019[ред. | ред. код]
- 25 серпня — чиновники Лівану та Хезболли повідомили, що о 14:30 за місцевим часом (23:30 GMT) два безпілотники врізалися в район Дахіе, Бейрут, Ліван. За даними ліванських чиновників, ізраїльські безпілотники атакували Бейрут; один врізався в дах медіа-центру "Хізболли", приблизно за 45 хвилин до того, як другий вибухнув у повітрі та пошкодив будівлю. Хезболла заперечила вибух або замах на них. Це був перший подібний випадок між Ізраїлем та Ліваном після Ліванської війни 2006 року[34].
2021[ред. | ред. код]
2022[ред. | ред. код]
SOHR задокументував 32 ізраїльські авіаудари та наземні ракетні обстріли, в ході яких Ізраїль за 2022 роіу завдав ударів по військових позиціях у Сирії, знищивши 91 ціль, включаючи будівлі, склади, штаб-квартири, центри і транспортні засоби. Внаслідок цих ударів загинула одна цивільна людина та 89 військових і поранив ще 121 особу[35].
2023[ред. | ред. код]
2024[ред. | ред. код]
З початку війни між Ізраїлем та ХАМАС у 2023 році частота ізраїльських атак збільшилася, та стала ще більш смертоносною.[36]
Повідомлялося, що Ізраїль відмовився від колишніх правил гри і більше не робить попереджувальних пострілів перед атакою. Це спричинило загибель 19 членів «Хезболли» в Сирії з початку війни[36].
Кількість жертв[ред. | ред. код]
Війна | Вбиті | Результат |
---|---|---|
Друга Ліванська війна | 165 ізраїльтян, 1954 ліванця | глухий кут, обидві сторони оголосили про свою перемогу |
Операція «Литий свинець» (27 грудня 2008 — 18 січня 2009) | 14 ізраїльтян, 1434 палестинця | перемога Ізраїлю |
Операція «Хмарний стовп» | 6 ізраїльтян, 158 палестинців | обидві сторони оголосили про свою перемогу |
Ірано-ізраїльський конфлікт під час громадянської війни в Сирії (з 30 січня 2013) | ~ 679 вбитих шиїтських ополченців, 252 сирійця, 57 іранців, 48 бойовиків «Хезболли» (загалом 1036 станом на квітень 2024)[37][38] | продовжується |
Операція «Непорушна скеля» (2014) | 73 ізраїльтянина, 2251 палестинець | обидві сторони оголосили про свою перемогу |
Ізраїльсько-палестинська криза (2021) | 13 ізраїльтян, 274 палестинця | Нічия |
Війна між Ізраїлем та Хамасом (з 7 жовтня 2023) | 32,729 палестинців[39][40], 1500 ізраїльтян[41][42], 1 росіянин[43] | продовджється |
Зіткнення на ізраїльсько-ліванському кордоні (2023)[en] (з 8 жовтня 2023) | 12+ ізраїльтян, 130+ ліванців, 16+ палестинців | продовжується |
Ірано-ізраїльський конфлікт (2024)[en] | 16+ іранців та проксі | продовжується |
Див. також[ред. | ред. код]
- Втрати у війнах Ізраїлю[en]
- Ірано-ізраїльський конфлікт під час громадянської війни в Сирії[en]
- Список ракетних обстрілів з Лівану та Голанських висот по Ізраїлю[en]
- Інциденти ізраїльсько-сирійської лінії припинення вогню під час громадянської війни в Сирії[en]
- Опосередкований конфлікт між Іраном і Саудівською Аравією
- Ізраїльсько-ліванський конфлікт
- Список атак Сполучених Штатів на сирійський уряд під час громадянської війни в Сирії
- Іранська атака на Ізраїль (2024)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Shatz, Adam (29 квітня 2004). In Search of Hezbollah. The New York Review of Books. Архів оригіналу за 22 серпня 2006. Процитовано 14 серпня 2006.
- ↑ Iran punishes Hamas for stance on Syria. Al Arabiya English. 1 червня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 22 травня 2019.
Iran's annual financial aid to Hamas is believed to be around $20 million, which helps the group run its government in the Gaza Strip. Both parties enjoyed warm ties since 2006 when Hamas won an election against the Western-backed Fatah movement. But the crisis in Syria has led to problems between them.
- ↑ Rasgon, Adam (12 лютого 2018). Renewed Hamas-Iran ties make risk of two-front war more realistic. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
- ↑ Iran and Muslim Brotherhood: A Bizarre Alliance of Two Rival Ideologies STRAFASIA Retrieved 13 May 2022.
- ↑ Iran Increases Aid to PFLP Thanks to Syria Stance. Al Monitor: The Pulse of the Middle East. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- ↑ Is the Popular Front for the Liberation of Palestine back from the dead?. The Jerusalem Post | JPost.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Ayyoub, Abeer (21 січня 2013). Iran Strengthens Ties To Palestinian Islamic Jihad. Al-Monitor. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 18 травня 2016.
- ↑ Palestinian Islamic Jihad. Council on Foreign Relations. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ Yemen's Houthi rebels threaten to attack Israel. www.timesofisrael.com. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
- ↑ What You Should Know About the Syria-Iran Alliance. Providence. 28 червня 2017. Процитовано 3 серпня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ al-Khalidi, Suleiman. Israel intensifying air war in Syria against Iranian encroachment. Reuters.
- ↑ North Korea may have aided Hezbollah: U.S. Report. Reuters. 13 грудня 2007. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
- ↑ North Korea, Hamas, and Hezbollah: Arm in Arm?. 5 серпня 2014. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ Israel: Venezuela Supplying Iran Nukes. www.cbsnews.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ Iran-Venezuela ties. www.timesofisrael.com. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ У Ирана есть своя «Украина». Почему Тегеран поддерживает Армению и осуждает Азербайджан
- ↑ US Officials: Mossad Backing Iranian 'Terrorists'. Haaretz. 2 вересня 2012. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
- ↑ Fache, Wilson (10 грудня 2019). Inside the Unlikely, Unofficial Ties Between Israel and the Kurds. Haaretz. Процитовано 23 липня 2022.
- ↑ Israel aiding Syria's Kurds, advocating for them with U.S.: official. Reuters. 6 листопада 2019. Процитовано 23 липня 2022.
- ↑ Iraqis, bristling over Israeli airstrike, renew call for U.S. troops to get out. Los Angeles Times. 23 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
- ↑ Israel, UAE and US working together to tackle Iran's 'escalating aggression': Report. Архів оригіналу за 8 November 2020. Процитовано 27 January 2020.
- ↑ Perry, Mark. Israel's Secret Staging Ground. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, November 25 [Оцінка російської наступальної кампанії, 25 листопада]. Інститут вивчення війни (англ.). 25 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
- ↑ Tarzi, Amin, ред. (2009). Iranian Puzzle Piece: Understanding Iran in the Global Context (PDF) (Звіт). Marine Corps University. с. 72. Архів (PDF) оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 22 травня 2019.
- ↑ Why Hezbollah has openly joined the Syrian fight. Christian Science Monitor. ISSN 0882-7729. Процитовано 27 червня 2023.
- ↑ Кот, Роман Юрійович (2015). Роль радикальних ісламістських організацій у регіональному протистоянні Ірану, Саудівської Аравії та Катару (PDF). Національний університет «Острозька академія». с. 42.
- ↑ Intelligence Ministry D-G: Threat of Iranian dominance in region ‘immediate’. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). Процитовано 27 червня 2023.
- ↑ Report: Hezbollah militants killed in Israeli strike [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.] Yedioth Ahronoth. 24 February 2014
- ↑ Ron Ben-Yishai "Analysis: In order to prevent escalation, Israel should lower its profile". Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
- ↑ Трамп офіційно оголосив про вихід США з Іранської ядерної угоди [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] Укрінформ, 08.05.2018
- ↑ Израиль уговаривает США отказаться от сделки с Ираном. Тель-Авив все еще надеется ограничить влияние Тегерана на Ближнем Востоке [Архівовано 2021-09-02 у Wayback Machine.] // 26.08.2021
- ↑ Avigdor Liberman: We hit almost all Iranian infrastructure in Syria
- ↑ Ольга Мищенко (12 травня 2018). При ударе Израиля по Сирии погибли почти 30 человек | DW | 12.05.2018. Deutsche Welle (рос.). DW.COM. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
- ↑ Two Israeli drones fall in Beirut suburbs, one explodes: army,... 25 серпня 2019. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2019 — через www.reuters.com.
- ↑ Death toll update | Five people, mostly Syrians, ki-lled in first Israeli airstrikes hitting Syria in 2023 • The Syrian Observatory For Human Rights. 3 січня 2023.
- ↑ а б Bassam, Laila; Al-Khalidi, Suleiman; Gebeily, Maya (8 січня 2024). Israel shifts to deadlier strikes on Iran-linked targets in Syria. Reuters. Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ Israel's war-between-wars campaign in Syria most precise operation – report. MSN. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 8 жовтня 2023.
- ↑ SOHR exclusive | 2020: Israel strikes Syria nearly 40 times, killing some 215 members of Iranian and regime forces and proxy militias. Syrian Observatory for Human Rights. 1 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2024.
- ↑ Health Ministry In Hamas-run Gaza Says War Death Toll At 33,729
- ↑ 14 000+ дітей, 9220+ жінок, 1049 людей похилого віку, 364 парамедиків та медперсоналу, 152 співробітники ООН, 200+ журналістів
- ↑ Authorities name 582 soldiers, 61 police officers killed in Gaza war
- ↑ 604 солдатів, 62 поліцейських, 10 співробітників Шабаку, 824 цивільних
- ↑ В Газе погиб палестинский врач с российским гражданством
|