Павло I (король Греції)
| Павло І | |
|---|---|
 | |
| 6-й король Греції | |
| Початок правління: | 1 квітня 1947 |
| Кінець правління: | 6 березня 1964 |
|
| |
| Попередник: | Георг II |
| Наступник: | Костянтин ІІ |
|
| |
| Дата народження: | 14 грудня 1901[1][2][…] |
| Місце народження: | Афіни[4] |
| Країна: |
 Греція |
| Дата смерті: | 6 березня 1964[4][1][…] (62 роки) |
| Місце смерті: | Королівський цвинтар Татойd |
| Поховання | Королівський цвинтар Татойd |
| Дружина: | Фредеріка Ганноверська |
| Династія: | Глюксбурги |
| Батько: | Костянтин І |
| Мати: | Софія Прусська |
| Нагороди: |
          |
Павло І (грец. Παύλος Α΄, 14 грудня 1901, Афіни — 6 березня 1964, Афіни) — шостий король Греції, з династії Глюксбургів. Президент НОК Греції[5]. Після скасування монархії в Румунії 30 грудня 1947 року був єдиним царюючим православним монархом.
Біографія[ред. | ред. код]
Після закінчення військово-морського училища служив офіцером у військово-морському флоті, брав участь у Греко-турецькій війні 1919—1922 років. У грудні 1923 року, у зв'язку з перемогою республіканців на виборах, виїхав до Великої Британії, у 1925, 1934, 1935 роках виїздив до США.
Після реставрації монархії повернувся у листопаді 1935 року в Грецію. У квітні 1941 року, після вторгнення німецько-фашистських військ до Греції, втік на острів Крит, звідти через Єгипет у Велику Британію. Повернувся в Грецію в 1946 році. Після смерті старшого брата, короля Георга II, був проголошений королем 1 квітня 1947 року.
Його спроби налагодження міжнародних відносин Греції вплинули позитивно на розвиток економіки. Павло І був першим головою Грецької держави, хто наніс офіційний візит правителю Туреччини. Проте через спроби повернути Греції острів Кіпр відносини із Великою Британією, до того цілком прихильною, дещо ускладнились. Зрештою в 1960 році Кіпр проголошений незалежною республікою. Незважаючи на політичну та економічну стабільність, у Греції зростала прихильність до республіканства, а король Павло та королева-консорт Фредеріка Ганноверська постійно критикувалися за втручання в політику, часті закордонні поїздки та занадто дороге для суспільства утримання королівської родини. Наприкінці 1950-х років стан здоров'я короля критично погіршився, 1964 року він був прооперований через рак шлунка і через тиждень після операції помер.
Спадкоємці[ред. | ред. код]
9 січня 1938 у віці 37 років король Павло одружився з Фредерікою Ганноверською. Вони мали трьох спільних дітей:
- Софія — королева Іспанії.
- Костянтин ІІ — король Греції.
- Ірина — принцеса Греції та Данії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Павел I (король Греции) // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ The following persons have served as Presidents of the HOC. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 березня 2010.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павло I (король Греції) |
Джерела[ред. | ред. код]
- Велика радянська енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
|
| |||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Народились 14 грудня
- Народились 1901
- Померли 6 березня
- Померли 1964
- Поховані в Татої
- Кавалери Великої зірки пошани «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери ордена Спасителя
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Нагороджені орденом Данеброг
- Кавелери Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кавалери Баварського ордена «За заслуги»
- Королі Греції
- Глюксбурги
- Померли від раку шлунка
- Німці Греції
- Люди на марках