Руки геть від Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кампанія «Руки геть від Росії» — міжнародна політична ініціатива, вперше започаткована британськими соціалістами в 1919 році для організації протидії британському втручанню на боці білих армій проти більшовиків у Громадянську війну в Росії, а також для протидії підтримці Польщі під час Польсько-радянська війна. Рух фінансувався частково за фінансової підтримки самих більшовиків. Найвидатнішим їхнім успіхом було зупинення плавання корабля СС «Веселий Джордж[en] із боєприпасами, що прямував до Польщі. Рух заохочував новонароджений Комуністичний Інтернаціонал і зрештою його наслідували в кількох інших країнах, включаючи Сполучені Штати, Канаду та Австралію.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснування

[ред. | ред. код]

Національний комітет руху «Руки геть від Росії» був обраний на конференції в Лондоні в січні 1919 року. Кошти на рух Сільвія Панкхерст отримала з Москви. [1] Такі соціалісти, як Вільям Пол[en], В. П. Коутс[en] (національний секретар), Гаррі Полліт[en] (національний організатор), Девід Рамзі[en] (скарбник) і Альфред Комрі, брали активну участь у кампанії.[2]

Примірник Альфреда Комрі « Руки геть від Росії » Вільяма Пола, 1919 рік

Багато з тих, хто брав активну участь у кампанії «Руки геть від Росії», наступного року заснували Комуністичну партію Великої Британії.

СС Веселий Джордж

[ред. | ред. код]

У травні 1920 року докери Східного Лондона відмовилися завантажити вантажне судно СС Веселий Джордж зі зброєю, що прямувала до Польщі, яка тоді воювала з Радянською Росією під час польсько-радянської війни за спірний кордон. Частково завдяки агітації Гаррі Поллітта, майбутнього лідера Комуністичної партії Великої Британії[3], який на той момент залишив свою роботу як національного організатора руху та повернувся до роботи в доках[1], депутація докерів був відправлений поговорити з Ернестом Бевіном, який тоді був високопосадовцем профспілки докерів. Бевін пообіцяв повну підтримку профспілки в їхніх діях, і власники судна, Walford Line, були змушені погодитися на вивантаження зброї з судна. «Веселий Джордж» відплив 15 травня 1920 року без шкідливого вантажу.[4]

Рух не зміг запобігти відпливу ряду інших кораблів, навантажених зброєю, до Польщі, включно з датським пароплавом «Нептун» 1 травня 1920 року та двома бельгійськими баржами.[5] Поставка на борту Jolly George була однією з останніх партій зброї, обіцяних полякам у жовтні минулого року.[4]

5 серпня 1920 року, коли більшовицькі війська підходили до Варшави, Британська лейбористська партія та конгрес тред-юніонів відповіли на запропоноване англо-французьке втручання у війну, оголосивши, що вони мобілізують свої рухи, щоб протистояти будь-якому втручанню у війну. Наступна перемога поляків у битві під Варшавою 16 серпня зробила це питання спірним, зробивши непотрібним втручання для порятунку Польщі.[6]

Наслідки

[ред. | ред. код]

У 1924 році лейбористський уряд Рамзі Макдональда встановив дипломатичні відносини з Радянським Союзом, і в світлі цього комітет був перейменований на Англо-російський парламентський комітет.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Beckett, Francis (1995). Enemy within : the rise and fall of the British Communist Party. John Murray. с. 27—28. ISBN 0719553105. Процитовано 17 вересня 2021.
  2. Katsman, G. V. (1970–1979). The Great Soviet Encyclopedia (вид. 3rd). Moscow & London: Macmillan.
  3. Freeman, Martin (1991). Trade unions. Bell & Hyman. с. 30. ISBN 9780713527018. Процитовано 15 вересня 2021.
  4. а б Ramsay, James Ullman (12 березня 2019). Anglo-Soviet Relations, 1917-1921, Volume 3 The Anglo-Soviet Accord. Princeton University Press. с. 51—54. ISBN 9780691656076. Процитовано 18 жовтня 2021.
  5. White, Stephen (17 червня 1979). Britain and the Bolshevik Revolution. Palgrave Macmillan UK. с. 41—42. ISBN 9781349042999. Процитовано 18 жовтня 2021.
  6. Ceadel, Martin (2000). Semi-detached Idealists The British Peace Movement and International Relations, 1854-1945. Oxford University Press. с. 245. ISBN 9780199241170. Процитовано 19 жовтня 2021.
  7. Stevenson, Graham. Coates WP (Pat). Graham Stevenson. Graham Stevenson. Процитовано 16 лютого 2016.

Публікації

[ред. | ред. код]

Ефемера

[ред. | ред. код]