Князь уцілів в битві на річці Сіті4 березня1238 року, отримав Суздаль від нового великого князя владимирського, Ярослава Всеволодовича, і правив там до 1246 р. У 1245 р Святослав їздив разом з Ярославом в Сарай за ярликом на княжіння, великий князь владимирський вирушив далі на схід, в ставку Великого хана, а Святослав повернувся в Суздаль.
Дізнавшись про смерть брата в Монголії, Святослав по праву старшого зайняв великий стіл, та роздав Ярославичам міста згідно із заповітом брата. Однак ті не хотіли бути підручними князями: у 1248 р. Михайло Ярославич Хоробрит наскоком зайняв Владимир і прогнав звідти дядька. У 1250 р Святослав зробив спробу повернути собі велике князювання, для чого відправився в Сарай, але нічого не домігся. Очевидно, князю був залишений Юр'єв-Польський, де він жив до самої смерті в пості і молитві. Похований Святослав Всеволодович в соборі святого великомученика Георгія, побудованому в 1230—1234, а над мощами його траплялися чудеса зцілення.
За старовинними святцями Святослав Всеволодович шанувався як святий
Свою дружину Євдокію князь Святослав відпустив в 1228 році в Борисоглібський монастир поблизу Мурома, де вона була пострижена в чернецтво 24 липня в свято Бориса і Гліба. У монастирі княгиня прожила до самої смерті і в ньому ж була похована, останки знаходяться там і зараз.
Куманин Л.Святослав (Гавриил) Всеволодович / Русский биографический словарь: Смеловский — Суворина / Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцова. — Санкт-Петербург: тип. товарищества «Общественная польза», 1909. — Т. 19. — 608 с.