Любомир Симович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Симович Любомир)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любомир Симович
серб. Љубомир Симовић
Народився 2 грудня 1935(1935-12-02) (88 років)
Ужице, Королівство Югославія
Країна  Сербія
Діяльність письменник, драматург, поет
Alma mater Белградський університет
Членство Сербська академія наук і мистецтв
Нагороди

CMNS: Любомир Симович у Вікісховищі

Любомир Симович (серб. Љубомир Симовић; 2 грудня 1935, Ужиці) — сербський драматург, поет, прозаїк, перекладач, постійний член Сербської академії наук і мистецтв.

Початкову школу, нижчу гімназію та учительську школу закінчив в Ужиці. У 1962 році закінчив філологічний факультет у Белграді в групі з історії югославської літератури та сербохорватської мови. Студентом був членом редакційної ради та головним редактором студентського літературного журналу.
Пише вірші, п'єси, романи, есе, літературну критику. Переклади з італійської та російської мов.
Свій перший вірш під назвою «Ранок» він опублікував ще учнем учительської школи, у «Іскрі вчителя» (1951)[джерело?]. Потім продовжував публікувати у «Вестима», «Млада культура», «Молодь», «Студент», «Літопис Матиці сербської», «Меджай», «Політика», «НИН» та інших газетах та журналах.
Наприкінці п'ятдесятих років минулого століття він працював за сумісництвом у Молодіжній програмі Радіо Белград[джерело?]. Все своє робоче життя провів редактором Художньої редакції Першої програми Радіо Белград.

П'єси, як і вірші, тематично пов'язані з Ужице, історичним минулим та традицією. Його вірші та п'єси можна знайти у всіх антологіях сербської поезії та драми. Його твори були перекладені майже на всі європейські мови, а вистави ставилися в театрах по всій Сербії, а також на багатьох світових сценах: Франції, Угорщини, Болгарії, Мексики, Чехії, Німеччини, Росії, Швейцарії, Польщі, Бельгії, Канади, Марокко тощо[джерело?].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]