Дубенка (Чортківський район)
село Дубенка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Монастириська міська громада |
Облікова картка | Дубенки |
Основні дані | |
Засноване | 1698 |
Населення | 679 |
Територія | 2,694 км² |
Густота населення | 252,04 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48350 |
Телефонний код | +380 3555 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°03′19″ пн. ш. 25°10′38″ сх. д. / 49.05528° пн. ш. 25.17722° сх. д.Координати: 49°03′19″ пн. ш. 25°10′38″ сх. д. / 49.05528° пн. ш. 25.17722° сх. д. |
Водойми | Коропець |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Відстань до залізничної станції |
25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Дубенка (до 2008 року — Дубенки́[1]) — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на сході району. До села приєднано хутори Гута та Слобідка Долішня. У зв'язку з переселенням жителів хутори Дубовиця і Кадуби виключені з облікових даних.
Населення — 689 осіб (2003).
До 2018 — центр Дубенківської сільської ради. Від 2018 року увійшло у склад Монастириської міської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Дубенків виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та трипільської культури.
Відоме з XVIII століття. 15 квітня 1823 року судом було прийнято рішення (не підлягало оскарженню), яким спірні ґрунти (земельні ділянки) ставали власністю дідича Скварчиньського, що викликало напад селян на панський маєток.[3] Діяло українське товариство «Просвіта».
Пізнішим власником маєтку був Людвік Скварчинський.
У національно-визвольній боротьбі брали участь члени ОУН та вояки УПА, серед них:
- Ганна (1925 р. н.), Євдокія (1922 р. н.) і Марія (1927 р. н.) Білик, Михайло Волошин (1907 р. н.), Йосип Гадиняк (“Громенко”; 1923), Андрій Гала (“Трембіта”; 1921 р. н.), Анелія (1922 р. н.), Іван (1920 р. н.), Михайло (1893 р. н.), Михайло (1920 р. н.), Текля (1898 р. н.) Гриньківи, Антон Залецький (1919 р. н.), Михайло (1922 р. н.) і Михайлина (1925 р. н.) Зінькевичі, Марія Кочан (1901 р. н.), Михайло Кочерай (1930 р. н.), Антін Михайлів (1922–1941), Антон (1936 р. н.), Микола (1920–1941), Михайло (1931 р. н.), Олена (1906 р. н.) та Яків (1903 р. н.) Радомські, Петро Сабадаш (1922 р. н.), Михайло Хмарний (1922 р. н.), Василь (1905 р. н.), Костик (1907 р. н.), Панько (1922 р. н.) та Семен (1902 р. н.) Штангрети і багато інших.
1957 року внаслідок повені були підтоплені будинки.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[4].
Епідемія коронавірусу[ред. | ред. код]
Станом на 29 березня 2020 року в селі було інфіковано 2 особи COVID-19 (і 44 в районі).[5]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Церкви:
- Успення Пресвятої Богородиці (1878, кам'яна, УГКЦ),
- Святих верховних апостолів Петра і Павла (1885, кам'яна, УГКЦ),
- каплиця (1992 р.).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипана могила Борцям за волю України (1938; відновлена 1992), встановлено пам'ятний хрест на хуторі Слобідка Долішня з нагоди 2000-ліття народження Ісуса Христа (2000).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Уродженці Долішньої Слобідки[ред. | ред. код]
Уродженці Дубенки[ред. | ред. код]
- Осиф Михайло Іванович (1980—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни[7].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дорога в село
-
Придорожній знак на в'їзді в село Дубенка
-
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (колишній костел) 1939р.
-
Церква Успення Пресвятої Богородиці (1878)
-
Церква Святих верховних апостолів Петра і Павла (1885) Колишній костел в с. Долішня Слобідка
-
Клуб
-
Школа
-
Дубенківська сільська рада
-
Символічна могила Борцям за волю України.
-
Капличка
-
Вулиця в Слобідці Долішній
-
Краєвид біля села
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Картка постанови про перейменування[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ T. H. Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.— Opole: Solpress, 2010. — 256 s. — S. 90—91. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020
- ↑ Щербак Л. Черемшинський Остап (Євстахій) Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 598. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Терпів пекельний біль і переконував рідних, що все добре. Прощаються з Михайлом Красневичем (Осифом) - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- В. Уніят, І. Фецич Дубенки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 538. — ISBN 966-528-197-6.
- Лихацька Т. Дубенка / Т. Лихацька, В. Уніят, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 53—54.
- Dubienko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 190. (пол.)
|