Palaeoloxodon naumanni

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Слон Наумана)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Palaeoloxodon naumanni

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Хоботні (Proboscidea)
Надродина: Elephantoidea
Родина: Слонові (Elephantidae)
Рід: Palaeoloxodon
Вид: Palaeoloxodon naumanni
Palaeoloxodon naumanni
Makiyama, 1924
Синоніми
* Elephas namadicus naumannni
  • Loxodonta (Palaeoloxodon) namadicus naumannni
  • Palaeoloxodon namadicus naumannni
  • Palaeoloxodon naumanni
Посилання
Вікісховище: Palaeoloxodon naumanni
Fossilworks: 159799

Palaeoloxodon naumanni — вимерлий вид, роду Palaeoloxodon, знайдений на Японському архіпелазі, що існував в середньому та пізньому плейстоцені приблизно 330 000–24 000 років тому. Названий на честь Генріха Едмунда Науманна[en], який виявив перші скам'янілості в Йокосука, Канагава, Японія. Скам'янілості, P. naumanni, також відомі з Китаю та Кореї, хоча статус цих зразків не визначений, і деякі автори вважають їх належними до окремих видів.

P. naumanni, як і інші представники роду Palaeoloxodon, мав тім'яно-потиличний гребінь на верхній частині черепа. У порівнянні з іншими євразійськими видами Palaeoloxodon, тім'яно-потиличний гребінь був розвинений лише слабко. [1] P. naumanni має реконструйовану висоту плеча від 2 до 2,8 м, при цьому самці помітно більші за самок. Бивні були загнуті вгору і дещо закручені у самців, але були відносно прямими і незакрученими у самок і досягали максимальної довжини приблизно 2,2-2,4 м і максимального діаметра 20 см. [2]

Відкриття та номенклатура

[ред. | ред. код]

У 1860 році в Йокосуці та на дні Внутрішнього Японського моря були знайдені перші скам’янілі рештки. Генріх Едмунд Науманн дослідив ці скам’янілості та опублікував результати в «Ueber japanische Elephanten der Vorzeit» (1882). Науманн класифікував скам'янілість як Elephas namadicus Falconer & Cautley. У 1924 році Дзіро Макіяма[ja] дослідив скам’янілості, знайдені в Хамамацу, префектура Сідзуока, і у своїй книзі «Нотатки про викопного слона з Сахамми, Тотомі» повідомив, що слон був раніше невизначеним підвидом, і назвав скам’янілість Elephas namadicus naumannni. Ідентифікований Тадао Камей Elephas namadicus naumanni як новий вид, який називається Palaeoloxodon naumanni, зі скам'янілостей, знайдених в озері Нодзірі. Його також іменували Elephas naumanni. [3]

Деякі автори приписують цьому виду рештки з материкового Китаю та Кореї. Проте інші автори відносять китайські рештки, що значно більші за японський P. naumanii, до окремого виду P. huaihoensis, спочатку названого як підвид P. naumanni. [1]

Ареал

[ред. | ред. код]

P. naumanni відомий у сотнях місць на Японському архіпелазі, на північ до Хоккайдо [2], де під час пізнього плейстоцену він мав спільний ареал з шерстистим мамонтом у теплі періоди. [4] Припускають, що він віддавав перевагу помірним лісовим середовищам, включаючи широколистяні дерева та хвойні породи. [2]

Еволюція і вимирання

[ред. | ред. код]

Найдавніша відома дата для цього виду — близько 330 000 років тому, [2] коли він, ймовірно, замінив більш раннього хоботного Stegodon orientalis, який прибув з материкової Східної Азії за декілька сотень тисяч років тому. [5] Останні перевірені рештки датуються приблизно 24 Кілороки до сьогодення, під час ранніх стадій останнього льодовикового максимуму. Будь-які новіші дати вважають хибними. [6]

Відносини з людьми

[ред. | ред. код]

Рештки P. naumanni на озері Нодзірі в префектурі Нагано, датовані приблизно 37 Кілороків тому, були знайдені разом із багатьма камінними артефактами та кістяними знаряддями, що свідчить про те, що слонів освіжували люди на місці. [7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Larramendi, Asier; Zhang, Hanwen; Palombo, Maria Rita; Ferretti, Marco P. (February 2020). The Evolution of Palaeoloxodon Skull Structure: Disentangling Phylogenetic, Sexually Dimorphic, Ontogenetic, and Allometric Morphological Signals. Quaternary Science Reviews (англ.). 229: 106090. doi:10.1016/j.quascirev.2019.106090. S2CID 213676377.
  2. а б в г Takahashi, Keiichi (29 жовтня 2022). An Overview of Palaeloxodon naumanni, the Palaeoloxodon (Elephantidae) of the Far East: Distribution, Morphology and Habitat. Historical Biology (англ.): 1—18. doi:10.1080/08912963.2022.2132857. ISSN 0891-2963.
  3. ナウマン象に出会った石器たち「-3万5千年前の石器製作跡か?-」 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011.
  4. Takahashi, Keiichi; Soeda, Yuji; Izuho, Masami; Yamada, Goro; Akamatsu, Morio; Chang, Chun-Hsiang (April 2006). The Chronological Record of the Woolly Mammoth (Mammuthus primigenius) in Japan, and its Temporary Replacement by Palaeoloxodon naumanni During MIS 3 in Hokkaido (northern Japan). Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology (англ.). 233 (1–2): 1—10. Bibcode:2006PPP...233....1T. doi:10.1016/j.palaeo.2005.08.006.
  5. YOSHIKAWA, Shusaku; KAWAMURA, Yoshinari; TARUNO, Hiroyuki (March 2007). Land Bridge Formation and Proboscidean Immigration into the Japanese Islands During the Quaternary (PDF). Journal of Geosciences, Osaka City University. 50: 1—6.
  6. Iwase, Akira; Hashizume, Jun; Izuho, Masami; Takahashi, Keiichi; Sato, Hiroyuki (March 2012). Timing of Megafaunal Extinction in the Late Late Pleistocene on the Japanese Archipelago. Quaternary International (англ.). 255: 114—124. Bibcode:2012QuInt.255..114I. doi:10.1016/j.quaint.2011.03.029.
  7. Kondo, Y.; Takeshita, Y.; Watanabe, T.; Seki, M.; Nojiri-ko Excavation Research Group (April 2018). Geology and Quaternary Environments of the Tategahana Paleolithic Site in Nojiri-ko (Lake Nojiri), Nagano, Central Japan. Quaternary International (англ.). 471: 385—395. Bibcode:2018QuInt.471..385K. doi:10.1016/j.quaint.2017.12.012.

Посилання

[ред. | ред. код]