Marrella
| † Marrella splendens | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Скам'янілість марелли
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Marrella splendens Walcott, 1912 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Marrella splendens — вид вимерлих відомих за рештками з відкладень середнього кембрійського періоду сланців Берджес, розташованих в Канаді, в провінції Британська Колумбія, невелика придонна істота. Одна з найпоширеніших тварин з тих сланців.
Історія вивчення
Маррелла була першою скам'янілістю, вилученою Чарлзом Дуліттлом Уолкоттом з Бургеських сланців, а сталося це в 1909 р.[1]. Уолкотт неофіційно описав марреллу як «мереживного краба», а офіційно як вельми незвичайного представника трилобітів. Потім вона була віднесена до нині вимерлого класу Trilobitoidea в науковій праці « Трактат з палеонтології безхребетних» (англ. Treatise on Invertebrate Palaeontology). В 1971 р. Гаррі Уїттінгтон здійснив ретельний переопис тварини і, на основі її ніг, зябер і головних придатків дійшов висновку, що це був не трилобіт, не хеліцерове, не ракоподібне[2].
Маррелла — один з декількох унікальних схожих на артропод організмів з цієї знаменитої геологічної формації, ідентифікованих фахівцями. Іншими такими істотами є опабінія і Yohoia. Незвичайні і різноманітні властивості цих створінь на момент їх відкриття були просто фантастичними, а самі ж скам'янілості протягом опису допомагали продемонструвати, що м'якотіла фауна сланців Берджес була більш складною і різноманітною, ніж те, що очікувалося раніше[3].
Морфологічні ознаки
Маррелла була невеличкою тваринкою, досягаючи лише 10 мм в довжину і 12 мм в ширину[4]. Вона мала дві пари загнутих бічних (латеральних) шипів і ще дві пари великих, спрямованих назад шипів на головному щиті[4][5]. На протилежному боці голови були дві пари вусиків , один з яких був довгим і широким, а інший — коротший, але міцніший. Тіло маррелли складалося з 24-26 сегментів, кожен з яких мав пару розгалужених придатків. Нижнє відгалуження кожного придатка було ногою для ходьби, а інше — довгими, перистої форми зябрами. Наприкінці тораксу містився крихітний, схожий на гудзик, тельсон. Залишається неясним, яким чином фоссилізувалися голова і хребет, в яких абсолютно відсутні мінеральні речовини. У маррелли було занадто багато вусиків, занадто мало так званих головних, або цефалічних, ніг і занадто мало для трилобіта члеників, з яких складалися її кінцівки. Три пари ніг позаду рота відсутні, що є характерною ознакою ракоподібних . Але за своєю формою кінцівки маррелл дуже відрізняються від таких у ракоподібних.
При аналізі скам'янілостей фахівці виявили особливий візерунок дифракційної решітки , що свідчить про те, що за життя маррелла мала яскравий, барвистий тулуб, що переливався всіма кольорами веселки[6]. Також відомо, що при фоссилізації маррелл відбувався розпад рідини (ймовірно, це були нутрощі[5]), що містилася в її тілі, на що вказує виявлена при вивченні так звана «темна пляма» < ref name = «Whittington1978»> Whittington, H.B. (1978). The Lobopod Animal Aysheaia pedunculata Walcott, Middle Cambrian, Burgess Shale, British Columbia. Phil. Trans. R. Soc. Lond. B 284 (1000): 165–197. 1978RSPTB.284.. 165W. 10.1098/rstb.1978.0061. </Ref>.
Палеоекологія
Припускається, що маррелла була бентосним (тобто придонним) морським падальщиком і харчувалася детритом та іншими органічними частками і рештками[2]. Виняток становить одна скам'янілість, яка зафіксувала тварини в момент линьки (екдизіса)[7].
Таксономія
.png)
Поки що прийнято угоду вважати марреллу членистоногим з стем-групи, іншими словами, вона має предка, спільного з більшістю сучасних представників даного класу. Незважаючи на свою схожість з трилобітами, вона близька до них не більше, ніж до будь-якої іншої групи членистоногих.
Місця і вік знахідок
Маррелла — скам'янілість, яка найбільш часто зустрічається в сланцях Берджес[8], скам'янілості даної істоти були знайдені в формації Стівена (англ. Stephen Formation)[4], пачці Walcott Quarry (англ. Walcott Quarry Member)[5]. Більшість екземплярів знайшли в так званому «похованні маррелл» (англ. Marrella bed), тонкому ярусі, але вони дуже поширені і в місці оголення сланців. Всього було виявлено понад 25 тис. примірників[7]; 5028 з них знайшли в так званому «пласті філоподов», де вони становлять 9,56% від загального числа скам'янілостей [9]. Мешкала ця істота на нашій планеті приблизно 520 млн років тому[4], протягом марджуманського століття (англ. Marjuman Stage) середньокембрійської епохи[5].
Маррелломорфи — схожі з марреллою організми широко поширені в інших покладах кембрійського періоду, іноді їх навіть знаходять у відкладеннях девону[10].
Ресурси Інтернету
- Marrella splendens. Burgess Shale Fossil Gallery. Віртуальний музей Канади. 2011.
- [4] Рекострукція Marrella з колекції Чарлза Дуліттла Уолкотта (Charles Doolittle Walcott). Національний музей природної історії (Вашингтон) Historical Art Gallery
Примітки
- ↑ Gould Stephen Jay. Wonderful Life: Burgess Shale and the Nature of History // Vintage Books : Vintage. — 2000. — Р. 108. [1]
- ↑ а б Whittington H. B. Redescription of Marrella splendens (Trilobitoidea) from the Burgess Shale, Middle Cambrian, British Columbia // Bulletin — Geological Survey of Canada. — 1971. — Vol. 209. P. 1-24.
- ↑ Gould Stephen Jay. Wonderful Life : Burgess Shale and the Nature of History. — Vintage Books, 2000. Р. 173. [2].
- ↑ а б в г http://www.fossilmuseum.net/Fossil_Sites/burgessshale/Marrella-splendens/Marrella.htm Marrella splendens [ http://www.fossilmuseum.net/ fossilmuseum.net]
- ↑ а б в г Marrella splendens — стаття і фотографія скам'янілості [3]
- ↑ Parker A.R. Colour in Burgess Shale animals and the effect of light on evolution in the Cambrian // Proceedings of the Royal Society B : Biological Sciences. — 1998. — Vol. 265, issue 1400. P. 967–972.
- ↑ а б García-Bellido D. C., Collins D. H. Moulting arthropod caught in the act // Nature. 2004. — Vol. 429, issue 6987. — P. 40.
- ↑ Bottjer David J., Walter Etter, Hagadorn James W., Tang Carol M. Exceptional Fossil Preservation: A Unique View on the Evolution of Marine Life. — Columbia University Press, 2002. — 70 р.
- ↑ Caron J.-B.; Jackson D.A. Taphonomy of the Greater Phyllopod Bed community, Burgess Shale // PALAIOS. — 2006. — Vol. 21, No 5. P. 451–465.
- ↑ Siveter Derek J., Fortey Richard A., Sutton Mark D., Briggs Derek E.G., Siveter David J. A Silurian ' marrellomorph ' arthropod // Proc. Biol. Sci. — 2007. — Vol. 274, issue 1623. — P. 2223–2229.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |