Orthrozanclus reburrus
† Orthrozanclus reburrus | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Реконструкцiя Orthrozanclus reburrus
| ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Orthrozanclus reburrus Conway Morris & Caron, 2007 | ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
Orthrozanclus reburrus — вимерла морська тварина з групи хальваксіїд, представник фауни сланців Берджес. Виявлено у відкладеннях Берджесс, що датуються серединою кембрійського періоду (близько 505 млн років тому)[1]. Ця тварина поєднує в собі морфологічні ознаки халкіеріїд і віваксіїд, що вказує на її еволюційну близькість до загального предка Lophotrochozoa (надтип, що включає в себе в тому числі типи молюсків, кільчастих червів, мшанок та інші)[2].
Етимологія назви
- Родова назва Orthrozanclus — від дав.-гр. ὄρθρος — «зоря» (у світлі філогенетичної класифікації тварини як раннього представника свого типу) і ζάγκλον — «серп» (зважаючи на його довгі склерити).
- Видова назва reburrus — від лат. reburrus — "наїжачений " (вказує на зовнішній вигляд тварини)[3].
Історія відкриття
Два перших викопних примірники цієї тварини були знайдені Уолкоттом, першовідкривачем відкладень сланців Берджесс, але вони так і не були описані[3]. Ще 9 примірників були зібрані експедицією Королівського музею Онтаріо в проміжку від 1994 до 2000 року. Всі екземпляри були знайдені в кар'єрі Уолкота (Walcott Quarry). Інтерес вперше був проявлений до нього в 2006 р. дослідниками з Торонтонського університету Кероном і Джексоном. У науковій літературі він був вперше згаданий під назвою scleritomorph C. Детальний опис відсутній[4]. У 2007 р. Керон і Морріс Саймон Конвей (Simon Conway Morris, дослідник з Кембриджу) опублікували опис цього викопного і дали йому назву Orthrozanclus reburrus.
Опис
Orthrozanclus reburrus мав витягнуте, майже овальне тіло, звужене в задній частині. Довжина знайдених примірників лежить в діапазоні від 6 мм до 11,3 мм (включаючи «голки»). Верхня частина Orthrozanclus була опуклою, опуклість була облямована плоским краєм. Нижня сторона тварини була плоска і незахищена, верхня ж сторона несла кілька захисних деталей:
- невелика раковина, що прикриває передню частину тіла;
- три зони, покритих склеритами, щільно прилягають до тіла (одна з цих зон оперізувала його цілком) ;
- від 16 до 20 довгих голок з кожного боку, що вигинаються догори.
Ні склеріти, ні голки не були мінералізовані і мали круглі в перетині внутрішні порожнини. Раковина була опуклою і мала форму трикутника із заокругленими кутами. Спереду вона мала виступ, іззаду була піднята, а по її поздовжній осі тягнувся гребінь. На раковині можна було розрізнити два типи кілець: дрібні кільця, які свідчать про поступове нарощування матеріалу по краях, і великі, що можливо вказують на метамерію Orthrozanclus. Функція раковини досі залишається нез'ясованою[1].
Спосіб життя
Анатомія Orthrozanclus reburrus вказує на те, що він був бентосною твариною. Є ймовірність, що він мав одну мускулисту ногу на зразок сучасних черевоногих молюсків[1]. Імовірно Orthrozanclus не був хижаком, і голки служили йому для захисту від ворогів[5].
Класифікація
Склеріти Orthrozanclus за своєю структурою нагадують склеріти його сучасника зі сланців Берджесс Wiwaxia. З іншого боку, його передня раковинка нагадує за своєю будовою фрагменти раковини, також знайдені у відкладеннях Берджесс, які належали так званому Oikozetetes і був віднесений до клади халкієриїд, більшість з яких датується раннім кембрієм. Схожість в будові раковини була продемонстрована і з іншими раньокембрійскими викопними, такими як Ocruranus і Eohalobia . Всі ці дані дозволили висунути гіпотезу про існування клади Хальваксиїди, до якої, крім Orthrozanclus, входять всі халкієриїди і віваксія[1]. Ця гіпотеза суперечить гіпотезі Ніколаса Баттерфілда, який вважає, що віваксія ближче до кільчастих червів ніж до молюсків, в той час як халкієриїди ближче до молюсків. Таким чином, вивчення Orthrozanclus важливо для з'ясування еволюційної історії молюсків або навіть всіх спіральних[6][7] < ref name = Butterfield_2008/>.
Автори вважають, що наявний фактологічний матеріал краще пояснюється першою гіпотезою[1] |
|
Примітки
- ↑ а б в г д Conway Morris S., Caron J-B. (2 March 2007). Halwaxiids and the Early Evolution of the Lophotrochozoans (PDF). Science. 315 (5816): 1255—1258. Bibcode:2007Sci...315.1255M. doi:10.1126/science.1137187. PMID 17332408.
- ↑ Марков А. В. (6 березня 2007). Обнаружено ископаемое животное, близкое к общим предкам моллюсков и кольчатых червей. Элементы. Процитовано 19 грудня 2013.
- ↑ а б [ http://burgess-shale.rom.on.ca/en/fossil-gallery/view-species.php ? id =94 & m=9 & Burgess Shale Fossil Gallery. Virtual Museum of Canada. 2011]
- ↑ Caron J.-B., Jackson D. A. (2006). Taphonomy of the Greater Phyllopod Bed Community, Burgess Shale. PALAIOS. 21 (5): 451—465. doi:10.2110/palo.2003.P05-070R.
- ↑ = 10426836 Spiky oddball prowled ocean half billion years ago. The New Zealand Herald
- ↑ а б Butterfield N.J. (18 грудня 2007). Lophotrochozoan roots and stems. У Budd, G.E.; Streng, M.; Daley, A.C.; Willman, S. (ред.). Programme with Abstracts. Palaeontological Association Annual Meeting. Uppsala, Sweden. с. 26—27.
- ↑ Butterfield N.J. (2006). Hooking some stem-group ‘‘worms’’: fossil lophotrochozoans in the Burgess Shale. Bioessays. 28 (12): 1161—1166. doi:10.1002/bies.20507. PMID 17120226.
Ресурси Інтернету
- New fossil unites three branches of life in the Cambrian. Ars Technica
- Sigwart J. D., Sutton M. D. (2007). Deep molluscan phylogeny: synthesis of palaeontological and neontological data. Proceedings of the Royal Society B. 274 (1624): 2413—2419. doi:10.1098/rspb.2007.0701. PMID 17652065.