Мисливський будинок Юсупова
| Мисливський будинок Юсупова | |
|---|---|
 | |
|
44°32′54″ пн. ш. 33°57′36″ сх. д. / 44.54856200002777200° пн. ш. 33.96016800002777813° сх. д.Координати: 44°32′54″ пн. ш. 33°57′36″ сх. д. / 44.54856200002777200° пн. ш. 33.96016800002777813° сх. д. | |
| Статус | Комплекс пам'яток |
| Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Соколине |
| Архітектор | Микола Краснов |
| Засновано | 1912 |
| Будівництво | 1908 — 1912 |
  Мисливський будинок Юсупова (Україна) | |
 | |
 Мисливський будинок Юсупова у Вікісховищі | |
Мисливський будинок князя Юсупова (також Юсуповський палац, Аскерін) — палац князя Фелікса Юсупова в селі Соколине Бахчисарайського району Криму, пам'ятка архітектури місцевого значення. Побудований в 1908–1912 роках, за проектом ялтинського архітектора Миколи Петровича Краснова, в східному стилі, з використанням мотивів ханського палацу в Бахчисараї[1].
Історія
У 1908 році Юсуповими в Коккозах (Богатирській волості) було придбано маєток, в якому, за бажанням Зінаїди Миколаївни Юсупової, було вирішено побудувати «будинок в місцевому стилі». Будівництво було доручено головному архітектору Ялти Миколі Петровичу Краснову, який в цей час вже був зайнятий спорудженням Кореїзського (для великого князя Петра Миколайовича) і Лівадійського палаців[2]. Новому маєтку господарі, котрі з XV століття служили російським царям і прославилися військової доблестю, дали назву Аскерін (у перекладі — приналежна воїну)[3].
Будівля була білою (в дусі татарскіхх гірських будинків), дах покритий блискучою черепицею, кольору морської хвилі, в стрілчастих вікнах — ажурні палітурки. На лівій від головного входу стіні був влаштований пристінний фонтан Блакитний очей, у вигляді неглибокої стрілчастої ніші, облицьований зеленими майоліковими плитками, із зображенням в центрі стилізованого блакитного ока знаходилося керамічне, з якого витікала цівка води відсилаючи до назви села: Коккоз в перекладі з татарської — блакитні очі. У великій вітальні була копія бахчисарайського фонтану, в парку — ще один фонтан, створений за мотивами місцевих легенд. Також в комплекс палацу входили: міст через Коккозку, за ним — мечеть — подарунок князя місцевому населенню. Палац відвідували Микола II і король Португалії Мануел II.
В еміграції Фелікс Юсупов залишив спогади про палац:
|
Палац був білий, з дахом із старовинної черепиці, покритої глазур'ю, якій патина часу надала різні відтінки зеленого кольору. Його оточував виноградник, маленький струмок біг біля стін — з балкону можна було ловити форель. Всередині меблі, фарбовані яскравими червоними, синіми і зеленими кольорами, були скопійовані зі старовинної татарської. Східні тканини покривали дивани і стіни. Велика їдальня днем освітлювалася через перські вітражі на стелі. Увечері, освітлені зсередини, вони пропускали в кімнату світло, яке гармонійно змішувалося зі світлом свічок на столі. Одна зі стін була прикрашена мармуровим фонтаном, де вода текла крапля за краплею з ніжним жалібним звуком по безлічі маленьких раковин, з однієї в іншу. Цей фонтан був точним відтворенням того, що знаходився в палаці хана… Блакитні очі знаходилися всюди: у вітражах, над фонтаном, в Кипарисовому парку і в східній орнаментиці столових приладів… | 
|
За радянської влади в палаці розташовувалися школа II ступеня, сільрада, хата-читальня та клуб, влітку турбаза (згодом називалася Орлиний заліт), під час окупації Криму в 1941–1944 роках — чи то казино, чи то бордель, сам маєток сильно постраждав.
Примітки
- ↑ Памятники архитектуры местного значения. АР Крым. Процитовано 3 квітня 2014.
- ↑ Микола Петрович Краснов. Мультимедийная энциклопедия "Достопримечательности Крыма" (2004 р.). Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Крым — Фотосказка. Города и посёлки. Соколиное