Іванов Олександр Авраамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.
Олександр Авраамович Іванов
Народження 18 серпня 1952(1952-08-18)
Севастополь, СРСР
Смерть 15 січня 2007(2007-01-15) (54 роки)
Севастополь, Україна
Поховання Кладовище П'ятий кілометр («Кальфа»), Севастополь
Країна Україна Україна
Вид збройних сил ВМС України
Освіта Одеська консерваторія
Роки служби 1970—1992СРСР СРСР
1992—2007Україна Україна
Звання  Полковник
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України

Олекса́ндр Авраа́мович Івано́в (нар. 18 серпня 1952, Севастополь, Українська РСР, СРСР — пом. 15 січня 2007, Севастополь, Україна) — український військовик, поет, композитор, вокаліст Військово-Морських Сил Збройних Сил України, член Конгресу українських націоналістів. Заслужений артист України.

Біографія

Народився 18 серпня 1952 року у Севастополі[1]. Мати – кримчанка, а батько родом з Житомира.

Творча кар'єра Олександра Іванова, як співака, почалася у 1970 році, в ансамблі пісні і танцю Чорноморського флоту, де він проходив строкову службу. Після закінчення строкової служби Олександр вирішує здобути музичну освіту, і вступає на дворічні підготовчі курси при Одеській консерваторії. Після їх закінчення він знову повертається в ансамбль.

У 26 років отримав звання заслуженого артиста УРСР.

У 1991 році, під час розпаду Радянського Союзу, він мешкав у Москві і служив у Головному Управлінні Військово-Морського Флоту СРСР, а також навчався в Одеській консерваторії по класу вокалу.

У 1992 році Олександр Іванов прийняв присягу на вірність народу України і, опанувавши українську мову, почав працювати у творчих колективах ВМС України.

Він став одним із засновників сучасної військово-морської української пісні. У щойно народжених українських ВМС були повністю відсутні флотські пісні. Кошти на запис пісень треба було віднаходити самотужки, але невдовзі Олександр Іванов отримав підтримку від капітана I рангу Мирослава Мамчака - начальника ТРК «Бриз». Їхня співпраця продовжувалася до кінця життя Іванова і чимало своїх пісень Олександр написав на слова військового журналіста Мирослава Мамчака.

Згодом почав працювати на ТРК «Бриз».

У 2000 році Олександр Іванов вирішив перекласти українською мовою пісню «Легендарный Севастополь», яка є гімном Севастополя, і запропонував зробити переклад Мирославу Мамчаку. Прем'єра перекладеної версії під назвою «Величавий Севастополь» відбулася у 2001 році.[2]

Іванов відзначався великою працьовитістю, лише за 2005 рік він створив 17 пісень військово-морської тематики.

До останнього дня Олександр Іванов займався творчою роботою в ТРК «Бриз».

Пішов з життя 15 січня 2007 року.

20 червня 2009 року на цвинтарі 5-го кілометру відбулося урочисте відкриття пам'ятника Олександру Іванову. У церемонії відкриття пам'ятника взяли участь представники командування ВМС України, Спілки офіцерів України, ТРК «Бриз», громадськості Севастополя, духовенства, а також керівник Севастопольського театру танцю, народний артист України Вадим Єлізаров. За кошти названих організацій і був споруджений пам'ятник. На монументі викарбувано напис: «Золотий голос Севастополя, заслужений артист України - Олександр Іванов».

Іванов особисто написав і поклав на музику 32 авторські флотські пісні, а всього в його творчому арсеналі було 150 різножанрових пісень. В останні роки свого життя спільно з ТРК «Бриз» Олександр Іванов випустив п'ять альбомів з військово-морськими українськими піснями (серед них касети «Море об'єднало нас» і «В похід йдемо», диск «Співає флот України»), а також створив цілий ряд відеокліпів.

Сім'я

Дружина - Олена Іванова.

Джерела

Посилання

Примітки

  1. ↑ ПОИСК ЛЮДЕЙ УКРАИНА
  2. ↑ Легендарный Севастополь превратился в величавый (рос.)
  3. ↑ Моряки України до бою готові, Чорне море - на замок!
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іванов_Олександр_Авраамович&oldid=16405468