Рожевий квітник ханів або Історія Криму
| Рожевий квітник ханів або Історія Криму | ||||
|---|---|---|---|---|
| Автор | Халім Ґерай | |||
| Мова | Османська мова | |||
| Опубліковано | Стамбул, 1811 | |||
|
| ||||
«Рожевий квітник ханів або Історія Криму» (тур. Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı) — історичний твір присвячений історії Кримського ханства (саме його правителів). Написаний староосманською. Виданий 1811 року в Стамбулі. Автор — принц з роду Ґіреїв Халім Ґерай
Твір написаний прозою і містить біографії 44 кримських ханів.
Назва
Зміст
|
Сей бідний раб, проводячи велику частину свого часу за читанням історичних книг і життєписів пророка, схиляючись до пошуків слідів, залишених предками і витягаючи нитки життєвих шляхів поважних і великих шейхів і знавців богослов'я, досліджував також біографії тих ханів і візирів з роду Чінгізова, бутони бажань яких розкрилися в Криму, в Бахчисараї. Але так як нащадками цього роду життєписи їх предків не були складені, нитка подій була перервана, і навіть самі імена деяких віддані забуттю через рідкісні їх згадки, то я, в відповідно до приказки: від смутку смерть до мене прийде - моє старанність мене вб'є ", - почав вивчати їх біографії, впевнений у тому, що заслужу подячну молитву, і витягну відомості з оповідок про Крим і татар історичних творів:" Історії "Хайдер-заде, з історичного твору" Сім планет "Ризи-ефенді , з історичних творів Киримі Гафурі, Хурремі Челебі, Абдульвелі-ефенді та збірника Шейх Мехмеда-ефенді, зі збірки Кайсуні-заде і Кефеві Абдульджеліль-ефенді і з інших, до яких я знайшов доступ. І з цих відомостей я склав книгу, що починається з оповіді про Хаджі Гіра, який став причиною прийняття слова "Гірай" як ім'я ханів і принців, і закінчивши її біографією Вахт Гірая, переселився у світ вічності в 1215 (1800) році. Насмілившись на охоплення і запис шляхом скорочення чудових станів в стилі "Хадіка -і вюзера "(" Сади везірей "), і завершивши книгу у місяці рабі-уль-Ахіри наприкінці весни щасливого 1226 (травень 1811) року, назвав її" Гюльбюні Ханау "-" Рожевий кущ ханів [1]. | 
|
Видання
Переклади
Примітки
- ↑ Меховский М. Трактат о двух Сарматиях, 1936. — C.47.
Джерела
- «Halim Giray, Gülbün-ü Hânân (Kırım Hanları Tarihi)», Yayına Haz. Alper Başer-Alper Günaydın, İstanbul Üniversitesi, Avrasya Enstitüsü Yayınları, İstanbul, 2013, 16 x 24 cm., V+121+59 s. tıpkı basım sayfa, Türkçe, Karton kapak. ISBN 978-605-860-900-6. стор.[1] (тур.);