Зенонів Херсонес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зенонів Херсонес (грец. Ζήνωνος Χερσόνησο) — античне місто-фортеця в кримській частині Боспорського царства, що було розташоване за 17 км на захід від міста Пантікапей (біля сучасного села Курортне Ленінського району АР Крим).

Найпівнічніша точка Керченського півострова, мис Зюк, відповідає розташуванню античного Зенонового Херсонесу і на ньому, час від часу, проводяться археологічні розкопки.

Історія і розташування

Про поселення Зенонів Херсонес стало відомо з праці Птолемея «Керівництво з географії» (Γεωγραφικὴ Ὑφήγησις. Ptol.,III,6,4). В праці Птолемея вказані координати поселення (вказано, що наступне поселення від Парфенія і в 17,8 кілометра від Пантикапея). На Птолемеєвій карті відстань між мисом Кимерій (сучасний мис Камінний на Таманському півострові) та городищем Зенонів Херсонес становила 210' по довготі і 15' по широті, в перерахунку на кілометри це буде становити 36,4 кілометри, по прямій, що відповідає дісному розташуванню мису Зюк[1].

Давні еліни поселилися на мисі Зюк заради його вигідного розташування, адже від материка мис відділений тонкою піщаною перемичкою, яка в часи припливу стає мілководною протокою. Доволі глибокі дві бухти хороше укриття для кораблів. Еліни поселилися на північно-західній частині мису у важкодоступній скелястій частині. Таким чином вони мали природній захист, у вигляді обривистих скелястих берегів і моря, яке проглядалося зусібіч з вершини пагорба і скель мису.

Гіпотези

Оскільки Птолемей у своїх «Керівництвах з географії» лише раз згадував про це античне місто, а після нього тривалий час згадок про це поселення не було, то точно локалізувати Зенонів Херсоонес доволі важко. Лише в сучасні часи, при наявності високоточної техніки археологам вдається добиратися до відповіді на ці та схожі, втрачені часом, питання. Сумніви виникали через те, що за Птолемеєм два населених пункти: Зенон Херсонес і Гераклій слід шукати на Азовському узбережжі.

  • Масленников Олександр Олександрович та Зубарєв Віктор Генадієвич, які проводили комплексні археологічні дослідження городища вважають, що розкопані ними руїни поселення елінської епохи із кам'яними мурами і є Зенонів Херсонес. Масивні мури, акрополь та фрагментами кераміки, монетами і уламки розписного штукатурки відповідали періоду VI столітя до н. е. — VI століття н. е, що й утвердило вчених у своїй гіпотезі.
  • Проте Віктор Францевич Гайдукевич піддає сумнівам остаточне розміщення Зенонового Херсонеса[2]
  • Натомість російський історик 19 століття Латишев Василь Васильович вважав (ще до розкопок), що на мисі Зюк розташоване інше, згадуване Птолемеєм місто на березі Азовського моря, а за Страбоном поселення — Гекраклій (як поселення розташоване поруч з Мірмекією).

Археологічні особливості

Городище Зенонів Херсонес знаходиться на північно-східній частині мису Зюк. Його площа 0,9-1,1 гектари. Археологічні розкопки проводилися в 1978–1984 роках. Відкрита поверхня (розкопано) 2900 квадратних метрів. Археологічні розкопки проводила експедиція інституту археології Російської академії наук під керівництвом Масленникова Олександра Олександровича.

Масивні мури, акрополь та культурні нашарування городища (з фрагментами кераміки, монетами, уламками розписного штукатурки й побутовими дрібничками), відповідають періоду VI столітя до н. е. — VI століття н. е. Під час розкопок було знайдено чимало артефактів:

  • фрагменти написів — 4
  • графіті та діпінті — 56
  • монети — 156
  • теракоти і фрагменти терракот — 58
  • черепичні  —2

Укріплення городища

Найбільш дослідженими ділянками городища Зенонів Херсонес є його фортечні мури.

Сучасний стан

Мис Зюк — мис в Україні, займає важливе стратегічне становище (як найпівнічніша точка Керченського півострова) на ньому розташований пост спостереження прикордонних військ України.

На мисі проводилися археологічні дослідження та експедиції, після землетрусу, за свідченнями мешканців села, частина мису зсунулася в море. Поруч античного городища місцеві жителі облаштували цвинтар села Курортне.

Примітки

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Віктор Зубарєв. «Историческая география Северного Причерноморья по данным античной письменной традиции». Москва.: «Языки славянской культуры»"" , 2005.- 504 ст.
  • О. О. Масленников. «Эллинская хора на краю Ойкумены», М, «ИНДРИК», 1998.
  • О. О. Масленников, О. В. Чевелев. «Новые памятники античного времени на северном побережье Керченского полуострова». «Античная археология. Краткие сообщения». № 168, М, Наука 1981, с77-85.
  • В. Ф. Гайдукевич, «Боспорское царство». Москва -Ленинград, «Издательство Академии Наук СССР», 1949

Посилання