Вірменська церква Сурб Саргис

Зальні відомості

Вірменська церква Сурб Саргис (святого Сергія) розташована в низовині села Тополівка, Білогородського району, Автономної республіки Крим, ліворуч від траси Сімферополь - Феодосія. Будівництво храму датують ХIV-XV століттям, як підтвердження існування в цей період багатотисячної вірменської спільноти Криму.

Згадки про храм в історичних джерелах

Достименний вигляд храму в часи, коли там проводилися богослужіння, в жодній з історичних згадок не зазначений. Так, в своїх спогадах, датованих 1841 роком, архиєписком Гавриїл вказує, що в селі Толпу (Толпи, Топти)залишилися лише 2 церкви, від однієї з яких можна побачити лише частини фундаменту. Отже вже в середині ХІХ століттяцерква знаходилася в руїнах.

Щодо дати початку занепаду і причин руйнування храму найбільш ймовірним слід вважати переселення християнського населення Криму 1778 року в Приазов'я. Покинуті господарями будівлі, як зазначено в праці Юліана Андрійовича Кулаковського «Прошлое Тавриды: Краткий исторический очерк» були розібрані місцевими землевласниками на каміння.

Опісля, було ще декілька спроб дослідження церкви вже в ХХ столітті. Зокрема, зустрічаються спогади про топозйомку 1954 року та схематичні обміри пам'ятки архітекторами Олександровою та Биковою 1958 року. Більш детальні дослідження свого часу проводилися істориком архітектури Оганесом Халпахчяном, але результати, нажаль, і досі повністю не опубліковані. Загальні ж уявлення про особливості побуту храмового подвір'я та архітектури вірменських церков вчений відобразив в своїй статті "Данные о неизвестном армянском монастыре в Кафе" на прикладі монастиря ім.Ованеса.

Особливості архітектури памятки

Будівля храму святого Сергія (Сурб Саргиса) - однонефна зальна церква з напівкруглою зсередини та зовні вівтарною частиною (апсидою), що виступає за межі базиліки. Приміщення мало купольне перекриття з трьома підпружними арками різновіддалених одна від одної, які підтримували склепіння, мали стрільчастий контур та за опору мали різьблені кронштейни. Стіни церкви зведені з вапнякових блоків та пісчаника на вапняному розчині. кути церкви викладені з каміння. Освітлення потрапляло до базиліки через 2 вікна, що розміщені повздовж будівлі: велике прямокутне вікно в центрі західної стіни та витягнуте аркове вікно в середині вівтарної частини. В храмі налічується п'ять ніш, дві з яких розташовані у вівтарній частині (вимі) та три - в залі.

Площа будівлі складає близько 50 кв.м. Довжина храму по зовнішньому контуру 1, 8 м без виступаючої апсиди, та 14, 7 м - з вівтарем. Ширина - 7м. Висота стін, що збереглися - 4,2 - 4,25 м. Розміри церкви з середини: довжина - 12,05 м, ширина - 5,05 м, радіус вівтаря - 1,8 м.

11 липня 1974 року рішенням №261 виконавчого комітету Білогірського району Ради депутатів працівників Кримської області територію храму взято під охорону [3].

Джерела інформації

ДАННЫЕ О НЕИЗВЕСТНОМ АРМЯНСКОМ МОНАСТЫРЕ В КАФЕ Доктор архитектуры О. X. ХАЛПАХЧЬЯН (Москва).
Энциклопедия фонда "Хайазг".
В.А.Захаров "Памятники армянской культуры Бклогорского района Автономной Республиуи Крым". - г.Белогорск
«Прошлое Тавриды: Краткий исторический очерк» (Киев, 1906; 2-е изд., доп. — Киев, 1914), розд. ХVII.