Текіє дервішів (Євпаторія)
| Текіє дервішів | |
|---|---|
 Текіє дервішів | |
| 44°44′55″ пн. ш. 33°52′56″ сх. д. / 44.74861° пн. ш. 33.88222° сх. д.Координати: 44°44′55″ пн. ш. 33°52′56″ сх. д. / 44.74861° пн. ш. 33.88222° сх. д. | |
| Тип споруди | takyad |
| Розташування |
 Україна, Євпаторія, на перетині вулиць Інтернаціональної і Караєва. |
| Засновник | дервіші Євпаторії |
| Кінець будівництва | XV—XVI ст |
| Належність | Мусульманство |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини України, об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd і пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вул. Караєва, 18 |
  Текіє дервішів (Євпаторія) (Україна) | |
 | |
 Текіє дервішів у Вікісховищі | |
Текіє́ де́рвішів (ханака, крим. tekiye) в Євпаторії — єдиний в Криму мусульманський монастир («обитель дервішів») XV—XVI ст. Історична пам'ятка складається з трьох будівель: власне, текіє, мечеті і медресе. Комплекс пам'яток національного значення (обліковий номер 261-Н).
Історія
Точних даних про час будівництва ансамблю текіє-дервішів, як і про автора проекту немає. Існує думка, що монастир був перебудований зі старішої вірменської церкви (церкви Сурб-Нікогайос)[1][2].
Самі ж дервіші не були ченцями у християнському розумінні цього слова. Вони сповідували особливу течію мусульманства — суфізм. Визнаючи реальним лише існування Бога (Аллаха), а навколишні речі та явища — його еманацією, послідовники суфізму оголошують вищою метою життя містичне з'єднання душі людини з Богом, тим самим суфізм має схожість зі світоглядом дгармічних релігій[3]. Наприкінці XVIII століття в Криму діяло 22 текіє[4].
Проіснувавши 300 років, під час гонінь на релігію в 1930-і роки текіє було закрито і до останнього часу використовувалося як складське приміщення Чорноморського флоту. Під час Жовтневої революції був вбитий імам мечеті, пізніше — зруйноване кладовище дервішів. Будівлі текке і медресе в цілому збереглися, в той час як мечеть була наполовину зруйнована. В останні роки в будівлі текіє був проведений невеликий ремонт, але повноцінна реставрація досі не проведена[2]. Влада Криму запровадила буферну зону пам'ятки, яка складає вулиці Поворотну, Хлібну, Металістів та Матвєєва[5].
Під час проведення археологічних розкопок на території текіє була знайдена, зокрема, могила мусульманського святого Отеш-деде. Іноді у комплексі проводяться театралізовані виступи та танці акторів-дервішів[6].
Архітектурний ансамбль
Текіє
Являє собою центрально-купольну споруду, в плані квадрат, навколо якого розташовувалися численні кімнати-келії. Квадратне приміщення шляхом зрізу кутів переходить у восьмигранник, він завершується куполом з шатровим дахом (елемент османської архітектури, перейнятий турками у візантійців). Головний вхід в текіє знаходився на західній стороні будівлі
Текіє відрізняється простотою своїх монументальних форм, відсутністю прикрас на фасадах і всередині. У плані наближається до квадрата. Верхня частина, завдяки зрізу кутів, переходить в восьмигранник, який вінчає потужний купол діаметром 9,5 м. Висота споруди — близько 20 метрів. Товсті стіни штукатурені. Характерний мірхаб у цій будові відсутній[2].
Усередині обителі по периметру розташовувалися одноповерхові склепінні келії дервішів. Приміщення темні і тісні з щілиноподібним вікном, підлога земляна. Довжина келій лише три метри, тоді ж як ширина і висота — 2. Стрілчастий дверний проріз кожної келії виходить у зал. Одна келія має окремий вихід назовні, можливо, це келія шейха громади. Усього ж їх налічувалося 19.
Будівля перекрита сплощенням куполом з черепичним дахом. Окрім місця проживання дервішів текіє також служила прочан будинком[2].
Мечеть Шукурла-Ефенді
Із заходу до текіє значно пізніше (кінець XVIII століття) була прибудована невелика мечеть Шукурала Ефенді, про яку зараз нагадують стіни і знаходиться біля східної стіни частково обрушився мінарет. ЇЇ автор і деталі проекту також не встановлені. Можливо, спочатку був збудований мінарет, потім — мечеть, на місці якої й була зведена сучасна будівля[2].
Сучасна табличка на стіні мечеті стверджує, що її назва — Джума-Джамі.
Будівля зального типу, прямокутна в плані, зі скромними інтер'єрами. Мінарет використовувався як караульна вишка, і потребує реставрації
Колишня кав'ярня
Поряд з мечеттю розташована будівля медресе, в якому після проведення реставраційних робіт розміщено музей кримськотатарської культури[7]. У другій половині XIX століття зводиться кав'ярня, що виходить нині на вулицю Караєва[2].
Це двоповерхова будівля, з воротами, над якими зображений герб Кримського ханства. Музей відкритий у березні 2006 року, зараз діють майстерні золотого шиття і каліграфії. У першій залі відтворена житлова кімната кримських татар середини XIX століття, Другий зал присвячений проживанню татар в Євпаторії.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Текіє дервішів (Євпаторія) |
- Віртуальний панорамний тур
- Текіє дервішів у Євпаторії. Історія Євпаторії
- Текіє дервішів на кримському архітектурному порталі
- Відео танців дервішів
Література
- Цалик С. Н. Прогулки по малому Иерусалиму. — Симферополь: Оригинал-М, 2008.
- Евпатория. Путеводитель. — Симферополь: «СВIТ», 2008.
- Тарасенко Д. Н. Весь западный Крым. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2008.
- Знакомьтесь — Крым удивительный! Путеводитель по городам и окрестностям. — Симферополь, «РуБин», ЧП Бинькин, ЧП Литвинова, 2006.
- Музеи Крыма: Справочник-путеводитель/ Авт.-сост. А. В. Зубарев, С. Н. Пушкарев, Е. Б. Вишневская, В. П. Пересунько. — Симферополь: ОАО «Симферопольская городская типография», 2009.
- Памятники культуры и истории УССР. Наукова думка. Киев. 1987.
Примітки
- ↑ ОЧЕРКИ ЕВПАТОРИИ, А.Стома, 2-е изд.
- ↑ а б в г д е истоория Евпатории
- ↑ В. Лубський. Суфізм // Релігієзнавчий словник. Київ: Четверта хвиля, 1996, с. 325.
- ↑ А. Богословский. Мечети России и стран СНГ
- ↑ Решение Крымского облисполкома от 22.05.1979 г., № 284.
- ↑ Текіє дервишей
- ↑ В. А. Кутайсов и М. В. Кутайсова «Евпатория. Древний мир. Средние века. Новое время».
| ||||||||||||||