Пам'ятник авіаторам-чорноморцям
Координати: 44°33′14″ пн. ш. 33°31′47″ сх. д. / 44.553944° пн. ш. 33.529625° сх. д.
| Пам'ятник авіаторам-чорноморцям | |
|---|---|
 | |
|
44°33′14″ пн. ш. 33°31′46″ сх. д. / 44.55388888891677368° пн. ш. 33.52944444447177830° сх. д.Координати: 44°33′14″ пн. ш. 33°31′46″ сх. д. / 44.55388888891677368° пн. ш. 33.52944444447177830° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | |
| Тип | пам'ятник |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Севастополь, проспект генерала Острякова |
| Архітектурний стиль | соціалістичний реалізм |
| Архітектор | М. В. Фортуна, М. Г. Раду, інженер В. І. Панфіл. |
| Скульптор | Ю. А. Канашин |
| Матеріал | бронза, граніт, залізобетон |
| Засновано | 1981 |
| Встановлено | 1981 |
| Стан | задовільний |
  Пам'ятник авіаторам-чорноморцям (Росія) | |
 | |
 Пам'ятник авіаторам-чорноморцям у Вікісховищі | |
Пам'ятник авіаторам-чорноморцям на проспекті генерала Острякова було встановлено у 1981 році до 60-річчя ВПС ЧЧФ. Автори проекту — архітектори М. В. Фортуна, М.Г Раду, скульптор Ю. А. Канашин, інженер В. І. Панфіл[1]. Не занесений до жодного реєстра пам'яток міста, тож законом не охороняється.
Історія
Зіткнення чорноморських льотчиків з німецькими військами почалися у перші дні Німецько-радянської війни. Під час оборони Перекопа вони підтримували 51-у і Приморську армії. Після німецької окупації Криму, у листопаді Авіація Чорноморського флоту перебазувалася на Кавказ; у Севастополі залишилася лише авіагрупа 8-го та 32-го полків.
4 листопада радянськими військами було підбито 31 літак Люфтваффе. 5 листопада поблизу селища Мале Садове Бахчисарайського району загинув заступник командира 2-ї ескадрильї 11-го штурмового авіаполку, капітан Микола Титович Хрустальов[2]. Він направив палаючий літак на скупчення техніки супротивника, вогняний таран Хрустальова став першим в авіації Чорноморського флоту[3].
До кінця листопада у севастопольської авіагрупи залишалося лише 39 літаків. 23 листопада при нальоті на Сарабуз було знищено 15 бомбардувальників, 16-й збитий в бою. На початку 1942-го група отримала нові літаки Як-1, Міг-3, Іл-2, Пе-2 та Дб-3.
Перед третім наступом військ Осі на Севастополь була створена третя особлива авіагрупа під командуванням полковника Г. Г. Дзюби. При постійних авіаударах аеропорти обслуговували 4-5 вильотів на добу. При подальшій загрозі захоплення аеродрому на мисі Херсонес, було підірвано 36 несправних літаків, 17 було передеслаковано до Анапи. 10 екіпажів 23-го авіаполку капітана М. І. Ахапкіна і приблизно 2 тисячі чоловік авіагрупи вступили в бій.
За період Оборони севастопольська авіагруппа знищила 334 та пошкодила 108 ворожих літаків. 61 льотчик Чорноморського флоту здобув звання Героя Радянського Союзу.
Опис
Три 32-метрових пілони, які мають у плані форму трилисника, увінчані стилізованими зображеннями бойових літаків. Пілони покояться на потужному стилобаті, встановленому на штучному кургані. В об'ємно-просторову композицію пам'ятника входить меморіальна «Стіна Пам'яті», на гранітних плитах якій висічені імена 1297 льотчиків-чорноморців, які не мають поховань[4].
Дістатися до пам'ятника можна маршрутами 2,9а,12,20,25,26,95,400 до зупинки «Лікарняний комплекс». Копія монументу представлена у Бахчисарайському парку мініатюр.
Література
- Севастополь. Скрижали бессмертия. Фотопутеводитель. — Киев: Мистецтво, 1984. (Фото В. А. Моруженко, В. В. Докин, Е. А. Дерлеменко, И. А. Кропивницкий, Р. И. Якименко)
- «Крым, памятники славы и бессмертия», С. Н. Шаповалова, В. Н. Барбух, Л. Н. Вьюницкая, А. А. Ляхович, С. М. Щербак, Симферополь издательство «Таврия» 1985.
Примітки
- ↑ Памятник авиаторам-черноморцам
- ↑ Денисов К. Д. Под нами — Черное море. — М.: Воениздат, 1989.
- ↑ Морозов М. Воздушная битва за Севастополь. 1941–1942. — М.: Яуза, Эксмо, 2007.
- ↑ Памятники мужеству и героизму авиаторов-черноморцев