Кушуль Семіта Ісааківна
| Семіта Ісааківна Кушуль | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
14 квітня 1906 Євпаторія |
| Померла |
11 грудня 1996 Євпаторія |
| Країна |
 Російська імперія →  СРСР →  Україна |
| Діяльність | бухгалтерка, краєзнавиця |
| Батько | Ісаак Самуїлович Кушуль |
| Мати | Олександра Іллівна Азар'євич |
| Діти | Олександр Веніамінович Кіскачі (усиновлений племінник) |
| Нагороди | премія ім. І. І. Казаса |
Семіта Ісааківна Кушуль (14 квітня 1906, Євпаторія — 11 грудня 1996, Євпаторія) — видатний караїмознавець, збирачка матеріальної і духовної спадщини караїмського народу, перший лауреат премії ім. І. І. Казаса, що присуджується кримським фондом культури за видатні заслуги у розвитку культури свого народу[1].
Освіта — незакінчена вища, бухгалтер Євпаторійського винзаводу за професією. Автор ряду цікавих робіт і публікацій, в тому числі про археолога Авраама Фірковича. Вона боролася проти фальсифікацій історії караїмів та опікувалася реабілітацією імені вченого[1]. Спілкувалася з С. М. Шапшалом, М. О. Баскаковим, Б. Я. Кокенаєм і багатьма іншими караїмськими діячами. Зібрані Кокенаєм і Кушуль цінні караїмські і раббанітські рукописи складають окремий фонд, що зберігається у відділі рукописів Вільнюського університету в Литві. Іменем Семіти Кушуль названий караїмський музей в Євпаторії, діючий при кенасі[1].
Будинок Семіти був своєрідним науковим центром, національним клубом, бібліотекою і музеєм кримських караїмів[2]. Майже весь час вона жила в Євпаторії на Просмушкіних, 17. 10 серпня 1996 була відкрита перша виставка цієї колекції. Накопичені матеріали Кушуль передала Євпаторійському національно-культурному товариству[1].
11 грудня 1996 року Семіта Ісааківна пішла на базар, але по дорозі їй стало погано. У неї вистачило сил повернутися. Їй було 90 років[3]. Остання праця «Шукайте в Біблії», про тенденційність у питанні етносу кримських караїмів", датована 9 грудня 1996.
Література
- Кушуль С. И. К столетию со дня рождения и 25-ти со дня смерти Бориса Яковлевича Кокеная // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1994. — № 7. — С. 2.
- Кушуль С. И. О А. С. Фирковиче // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1994. — № 8. — С. 2.
- Кушуль С. И. Археолог А. С. Фиркович — домыслы и факты // «Брега Тавриды»: Сб. — 1993. — № 2.
- Кушуль С. И. Календарь караимских праздников // «Караимские вести»: газета. — Москва, 1995. — № 15. — С. 2.
- Кушуль С. И. С любовью к Евпатории («Евпатория — родной город караимов») // «Евпаторийская здравница»: газета. — Евпатория, 1991. — С. 26-27