Русская избушка
Русская избушка | |
---|---|
44°29′38″ пн. ш. 34°09′56″ сх. д. / 44.49409400002777204° пн. ш. 34.16555900002777690° сх. д.Координати: 44°29′38″ пн. ш. 34°09′56″ сх. д. / 44.49409400002777204° пн. ш. 34.16555900002777690° сх. д. | |
Тип | фірма |
Спеціалізація | книгарня |
Засновано | 1887 |
Закриття (ліквідація) | 1920-ті |
Причина закриття | націоналізація |
Власник(и) | Ісаак Абрамович Сінані |
укр. Русская ізбушка) — книгарня, що розташовувалася на першому поверсі готелю «Франція», на набережній Ялти. Її господарем був караїм Ісаак Абрамович Сінані[1].
Русская избушка (Історія
У Ялті на Морський набережній був невеликий книжковий магазин старого Сінані любителя літератора і особливо самих літераторів. Знайомство у нього було в сфері артистичній дуже велике. Приїжджі популярності і знаменитості нерідко заходили до нього в магазин, де крім книг, продавалися ще й цигарки, приходили за тютюном, а то й просто так, заради зустрічі з іншими. Іноді можна було бачити і Чехова, що сидить на лавці на вулиці …[2] Оригінальний текст (рос.) В Ялте на Морской набережной был небольшой книжный магазин старика Синани любителя литератора и особенно самих литераторов. Знакомство у него было в сфере артистической очень большое. Приезжие известности и знаменитости нередко заходили к нему в магазин, где кроме книг, продавались еще и папиросы, приходили за табаком, а то и просто так, ради встречи с другими. Иногда можно было видеть и Чехова, сидящем на скамейке на улице… |
Ісаак Сінані був купцем другої гільдії зі старовинного караїмського роду, тож користувався великою повагою в Ялті. 1887-го він заснував книгарню на першому поверсі готелю, і керував нею до кніця свого життя, 1913-го року. Це цікаве місце познайомило його з багатьма відомими особистостями і стало одним із втіленнь «Чехівської Ялти».
Окрім Антона Чехова та Миколи Телешова (котрий залишив ці рядки), відвідувачами книгарні були Максим Горький, Іван Бунин, Олександр Купрін, Леонід Андреев, Дмитро Мамін-Сибіряк. Сінані познайомив Чехова з архітектором Шаповаловим, котрий побудував його будинок[3].
Вітрина книгарні була оформлена як руська традиційна ізба (дерев'яна різьблена хатинка), біля неї знаходилася лавка, що стала «письменницькою».
Під час перебування Олексія Максимовича в Ялті в 1899 р. він часто бачиться з Чеховим. То вони зустрічаються в книгарні Сінані — свого роду клубі для приїжджих письменників, художників, артистів, то сидять на лаві біля цього магазину[4]. Оригінальний текст (рос.) Во время пребывания Алексея Максимовича в Ялте в 1899 г. он часто видится с Чеховым. То они встречаются в книжном магазине Синани — своего рода клубе для приезжих писателей, художников, артистов, то сидят на скамье возле этого магазина. |
Для письменників Сінані тримав гостьову книгу — «альбом», у котрій письменники залишали свої автографи, експромти, епіграми, вірші, побажання[5]. Відома вона віршиком Буніна:
В Ялте зимнею порой — Только море и Синани. Бродят тучки над горой Остальное все в тумане. |
Альбом зберігається у Російському державному архіві.
Примітки
- ↑ Н.И. Кефели «Ялтинский Смирдин (Альбом И.А. Синани)» (Материалы к серии Народы и культуры. Выпуск XIV. Караимы. Книга I. Москва. 1993).
- ↑ Н. Телешов. Записки писателя. Москва. 1958. С. 165
- ↑ Рядом с городским садом, прямо на Набережной размещалась гостиница «Франция» — одна из самых известных и фешенебельных в Ялте
- ↑ Из воспоминаний Е.П. Пешковой//Литературное наследство. Т 68. Москва. 1960. С. 613
- ↑ Енциклопедія караїмів