Протиповітряна оборона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відеодемонстрація у сповільненому темпі процесу ураження бомбардувальника зенітною артилерією. Місця влучення показані червоними спалахами
Файл:Kol4yga.jpg
Станція радіотехнічної розвідки «Кольчуга» українського виробництва, здатна викривати повітряні цілі класу «стелс»
Файл:Kraz 6446.jpg
Пускова установка зенітно-ракетного комплекса С-300 ППО України

Протипові́тряна оборо́на — комплекс заходів із забезпечення захисту від засобів повітряного нападу противника. Існує загальнодержавна система ППО — Сили ППО Повітряних Сил та загальновійськова ППО — Сухопутних військ. Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ призначені для прикриття військ від ударів противника з повітря у всіх видах бойових дій, при перегрупуванні та розташуванні їх на місці.

На озброєнні зенітно-ракетних військ Повітряних Сил знаходяться ефективні зенітні ракетні та зенітні артилерійські системи і комплекси, які характеризуються високою швидкострільністю, живучістю, маневреністю, здатністю діяти за будь-яких умов сучасного загальновійськового бою.

Розрізняють ППО:

  • військову;
  • об'єктову;
  • корабельну;
  • повітряну;
  • наземну;
  • радіотехнічну.

Див. також

Примітки

Джерела