Головна українська рада: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Zemant (обговорення | внесок) Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Орфографічні помилки Мітки: Скасовано Візуальний редактор |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
[[3 серпня]] [[1914]] року ГУР закликала українців до підтримки Австро-Угорщини в Першій Світовій війні, убачаючи в Російській імперії найбільшу загрозу українському національному руху. З [[Маніфест Головної Української Ради|Маніфесту Головної Української Ради]]: |
[[3 серпня]] [[1914]] року ГУР закликала українців до підтримки Австро-Угорщини в Першій Світовій війні, убачаючи в Російській імперії найбільшу загрозу українському національному руху. З [[Маніфест Головної Української Ради|Маніфесту Головної Української Ради]]: |
||
{{text|Війни хоче [[Імператор Всеросійський|цар російський]], самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України. Царі російські зломили [[Переяславська рада|Переяславський договір]], яким вони обов'язалися були — шанувати самостійність України,— і поневолили вільну Україну. Царська імперія протягом трьох століть веде політику, яка має за ціль |
{{text|Війни хоче [[Імператор Всеросійський|цар російський]], самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України. Царі російські зломили [[Переяславська рада|Переяславський договір]], яким вони обов'язалися були — шанувати самостійність України,— і поневолили вільну Україну. Царська імперія протягом трьох століть веде політику, яка має за ціль відібрати поневоленій Україні національну душу і зробити український народ частиною [[триєдиний російський народ|російського народу]]. Царський уряд відобрав українському народові його найсвятійше право,— право рідної мови. В царській Росії нинішного дня найбільше поневолений — український нарід … Перемога [[Австро-Угорщина|австро-угорської монархії]] буде нашою перемогою. І чим більше буде пораженнє Росії, тим швидше вибє година визволення України»<ref>{{Cite book|title = Історія політичноі думки галицьких украінців 1848-1914|last = Левицький|first = Кость|year = 1926|publisher = |location = Львів|pages = 736|language = українська|isbn = }}</ref>. |
||
}} |
}} |
||
З огляду на це, можна стверджувати, що ГУР значною мірою поділяла погляди [[Союз визволення України|Союзу Визволення України]], який майже в той же час також закликав виступити на боці австрійців проти [[Російська імперія|Росії]]. |
З огляду на це, можна стверджувати, що ГУР значною мірою поділяла погляди [[Союз визволення України|Союзу Визволення України]], який майже в той же час також закликав виступити на боці австрійців проти [[Російська імперія|Росії]]. |
||
Версія за 06:27, 23 жовтня 2023
Головна Українська Рада (ГУР) — міжпартійна організація, утворена 1 серпня[1] 1914 року у Львові. Її засновниками були Українські національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії. Координаційний центр захисту інтересів українців Австро-Угорщини (голова — Кость Левицький, заступник — Михайло Павлик і Микола Ганкевич).
Програма Головної Української Ради передбачала такі основні завдання: вироблення загального напряму української політики, вирішення національно-політичних справ у зв'язку з війною, виступ у ролі єдиного політичного представника галицьких українців на міжнародному рівні, формування національного війська. Головною політичною вимогою організації було виборення державної самостійності України.
Головна Українська Рада зверталася до уряду Австро-Угорщини, керівних органів Галичини з петиціями, у яких обстоювала інтереси українського народу, зносилася з представниками центральних держав, привертаючи увагу до українського питання як одного з найактуальніших для європейської політики.
3 серпня 1914 року ГУР закликала українців до підтримки Австро-Угорщини в Першій Світовій війні, убачаючи в Російській імперії найбільшу загрозу українському національному руху. З Маніфесту Головної Української Ради:
Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України. Царі російські зломили Переяславський договір, яким вони обов'язалися були — шанувати самостійність України,— і поневолили вільну Україну. Царська імперія протягом трьох століть веде політику, яка має за ціль відібрати поневоленій Україні національну душу і зробити український народ частиною російського народу. Царський уряд відобрав українському народові його найсвятійше право,— право рідної мови. В царській Росії нинішного дня найбільше поневолений — український нарід … Перемога австро-угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більше буде пораженнє Росії, тим швидше вибє година визволення України»[2].
З огляду на це, можна стверджувати, що ГУР значною мірою поділяла погляди Союзу Визволення України, який майже в той же час також закликав виступити на боці австрійців проти Росії.
4 серпня 1914 Рада ухвалила рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.
На початку вересня 1914 у зв'язку з наступом російських військ Головна Українська Рада перебралася до Відня, де проіснувала до травня 1915, коли була перетворена на Загальну Українську Раду.
Див. також
- Українські політичні організації в Імперії Габсбургів
- Загальна українська рада
- Союз визволення України
- Українські січові стрільці
- s:Маніфест від 10 травня Головної Руської Ради
Примітки
- ↑ Україна в Першій світовій війні. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 3 грудня 2013.
- ↑ Левицький, Кость (1926). Історія політичноі думки галицьких украінців 1848-1914 (українська) . Львів. с. 736.
Література
- Левицький Кость. «Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914» ч. 1-2. — Л., 1926-27
- Левицький Кость. «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.» ч. 1. — Л., 1928.
Посилання
- Головна українська рада [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.