Теребле-Ріцька ГЕС
Теребле-Ріцька ГЕС | |
---|---|
Машинна зала на річці Ріка | |
48°21′52″ пн. ш. 23°37′53″ сх. д. / 48.364444444472° пн. ш. 23.631388888917° сх. д.Координати: 48°21′52″ пн. ш. 23°37′53″ сх. д. / 48.364444444472° пн. ш. 23.631388888917° сх. д. | |
Країна | Україна |
Адмінодиниця | Хустський район |
Стан | діюча |
Річка | Теребля, Ріка |
Початок будівництва | 1949 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 27 МВт |
Середнє річне виробництво | 123 (123 000 МВт•год) млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 200 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | радиально-осьові |
Кількість та марка турбін | 3×Уралгідромаш |
Витрата через турбіни | 3×6 м³/с |
Потужність гідроагрегатів | 3×9 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | залізобетонна, водоскидна |
Висота греблі | 45,8 м |
Довжина греблі | 153 м |
Шлюз | немає |
ЛЕП | є |
Мапа | |
Теребле-Ріцька гідроелектростанція — гідроелектростанція в Хустському районі (Закарпаття); розташована в долинах річок Тереблі й Ріки. Збудована в 1949–1955 роках; перший промисловий струм одержано в 1956. Потужність 27 000 кВт, щорічне виробництво електроенергії в середньому (залежно від рівня води в річках) 123 млн. кВт-годин. Після спорудження греблі виникло Вільшанське водосховище об'ємом 23,7 млн м³, площа водного дзеркала — 1,6 км².
Унікальні природні умови району будівництва дозволили народитися незвичайному інженерному рішенню. Річки Теребля і Ріка розташовані майже паралельно, з невеличким вододілом по Бовцарському хребту, але на різних за висотою рівнях. При такому розташуванні гідростанції виникала можливість використання натурального перепаду: воду з басейну Тереблі пропонувалося скидати і басейн Ріки, що значно підвищувало потужність водного потоку. Між річками споруджено дериваційний тунель завдовжки 3,7 км, яким води Тереблі через ГЕС потрапляють до Ріки.
Єдина у світі ГЕС, розташована на двох річках.
Передісторія[ред. | ред. код]
Виконуючи відповідальне завдання, радянські енергетики проаналізували матеріали своїх закордонних колег (дорадянського періоду). Були розглянуті схеми використання гідроресурсів Закарпаття італійського інженера Мілісні й угорського енергетика Міклоша, складені у 1940–1941 pp. Архівні документи свідчать:
«Матеріали італійської схеми представлені тільки трьома схематичними кресленнями, з яких неможливо встановити ані об'єми водосховищ, ані розрахункові витрати ГЕС. Будь-якої текстової частини, яка б обґрунтовувала вибране рішення схеми, немає».
Докладнішою була розробка гідроелектростанції на річках Теребля і Ріка угорських фахівців. Саме ці матеріали покладені в основу проєктного завдання нової ГЕС.
Для здешевлення та прискорення будівництва проєкт поступово змінювався. Первинний варіант компонування станційного вузла складався у 1948 році, коли ще актуальними вважалися питання безпеки прикордонних об'єктів. Тому розробники намагалися забезпечити повний захист від повітряної атаки, запроєктувавши підземну станцію із забетонованим у скелі трубопроводом. За цим варіантом машинний зал і розподільне устаткування проєктувалися на глибині 30 м. У документах робочого проєкту як остаточний був прийнятий інший варіант ГЕС, у якому передбачалося спорудження головного вузла з греблею висотою 40 м на р. Теребля, влаштування тунелю через вододіл двох річок, будівництво станційного вузла на р. Ріка (без спорудження, чомусь, греблі на р. Ріка).
Інженер Кріжка запропонував проєкт з використанням води двох річок — Тереблі і Ріки, які течуть на відстані одна від одної 4 км, а р. Теребля тече на 210 м вище Ріки. Якщо на річці Теребля збудувати греблю висотою 46 м, яка стримає 45 млн м³ води, то її через трубу діаметром 2 м можна буде безперервно подавати на турбіни ГЕС, яку пропонувалося збудувати на Ріці.
Для будівництва споруд гідроелектростанції, організації селища співробітників і влаштування самого водосховища було відведено землі кількох сіл. Для обрахування збитків, пов'язаних із затопленням земель і майна громадян та організацій, скликали комісію. У матеріалах роботи комісії, які також зберігаються у ЦДНТА України, зазначено:
«Окрвиконком прийняв рішення включити населення села Вільшани у кількості 161 двора, хутора Крисове (15 дворів), і хутора Бовцар (10 дворів) до контингенту осіб, які підлягають переміщенню за межі Закарпаття, в порядку виконання наявного плану державного переселення».
Обґрунтуванням для виселення мешканців до інших областей України стала недостатня кількість земель на Закарпатті, а також тодішня загальнодержавна тенденція до ліквідації маленьких хуторів і утворення з них більш крупних населених пунктів.
Фіни були змушені будувати за законами репарації промислові об'єкти для СРСР, зокрема Теребле-Ріцьку ГЕС. Будівництво трубопроводу і греблі розпочали у 1949, а у 1956 році нову Теребле-Ріцьку гідроелектростанцію успішно було введено в дію. Проєкт інженера Кріжки не було змінено. На станції поставили три гідравлічні турбіни «Френсіс» потужністю 27 МВт, які працюють без перерви понад 50 років.
Сьогодення[ред. | ред. код]
До наших часів на цьому унікальному об'єкті працюють турбіни, виготовлені фінською фірмою «Тампелла» й генератори заводу «Уралелектроапарат», які згадуються ще в Паспорті ГЕС 1948 року. Гідросилове обладнання ГЕС зараз уже вважається (майже) зношеним і застарілим, але є в робочому стані.
Теребле-Ріцька ГЕС є частиною потужного енергетичного комплексу, так званого «Бурштинського острова», який діє на території Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Електричну енергію цього комплексу також використовують споживачі Угорщини, Словаччини, Польщі й Румунії. На ГЕС працює музей, де можна докладно ознайомитись із процесом виробництва електроенергії.
Індустріальний туризм[ред. | ред. код]
Як найвища ГЕС держави, вона є привабливим об'єктом індустріального туризму екстремалів України та багатьох країн світу.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Туряниця Ю. Теребле-Ріцька ГЕС — унікальна, бо єдина в світі стоїть на двох річках [Архівовано 16 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Закарпаття онлайн.
Посилання[ред. | ред. код]
- Теребле-Ріцька ГЕС — єдина у світі, яка стоїть на двох річках [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Гідротехнічне «чудо» Карпат [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Вигляд на турбінний зал на Ґуґл-мапі.
Топографічні карти[ред. | ред. код]
- Лист карти M-34-132 [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.] Міжгір'я. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1976 рік. Видання 1977 р. (рос.)
|