Сораяма Хадзіме
Сораяма Хадзіме | ||||
---|---|---|---|---|
яп. 空山 基 | ||||
При народженні | Хадзіме Сораяма | |||
Народження |
22 лютого 1947 (77 років) Імабарі, Ехіме, Японія | |||
Країна | Японія | |||
Жанр | гіперреалізм, ілюстрація | |||
Діяльність | ілюстратор, художник, графічний дизайнер | |||
Напрямок | наукова фантастика, космос | |||
Роки творчості | 2020[1] | |||
Вплив | Ларрі Елмор, Френк Фразетта, Берні Райтсон, Ернесто Чан, Джон Бускема | |||
Роботи в колекції | Національний музей світових культурd[2] | |||
Сайт | sorayama.jp | |||
| ||||
Сораяма Хадзіме у Вікісховищі |
Хадзіме Сораяма (яп. 空山 基, нар. 22 лютого 1947, Ехіме) — японський художник-ілюстратор — гіперреаліст, відомий своїми намальованими вручну фотореалістичними еротичними зображеннями жінок і жінкоподібними роботами-гиноїдами, автор дизайну AIBO[3]
Біографія[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
Хадзіме Сораяма народився в 1947 році в місті Імабарі на острові Сікоку, в префектурі Ехіме регіону Сікоку.[4] Після закінчення школи Імабарі Кіта в 1965 році Сораяма поступив в університет Сікоку Гакуїн[ja],[4] де вивчав грецьку та англійську літературу. [5] У 1967 році після публікації першої роботи «Рожевий журнал» він перевівся в художню школу Тюо (яп. 中央美術学園) в Токіо, де почав вивчати малювання. Закінчивши школу в 1968 році, у 21 — річному віці Сораяма отримав роботу в рекламному агентстві.
Початок діяльності[ред. | ред. код]
У 1972 році він почав працювати фрілансером-ілюстратором.[4] Сораяма вигадав свій власний стиль і працював над його досконалістю. У 1978 році він намалював свого першого робота, дуже схожого на людину. Це був початок нової серії роботів Хадзіме Сораями, які побачили світ роком пізніше і стали його візитною карткою. Роботам присвячені цілі серії картин художника. [6]
Творчість[ред. | ред. код]
Популярність[ред. | ред. код]
У 1983 році у видавництві Genko-sha був опублікований «Сексуальний робот», який здобув статус культової фігури і, який приніс органічно-металевим напівроботам Сораями популярність у всьому світі,[5].
Стиль[ред. | ред. код]
В 1984 році виходить книга художника «Пінап» (Graphic-sha, 1984, яка) була витримана в його неповторному стилі. У своїй роботі художник використовував ідеї пинапа і кіберпанку, які перетворилися на зображення хромованих гіноїдів в заманюючих позах.[7] Свою легко впізнавану фотореалістичну манеру письма Сораяма створив завдяки вмілому використанню акрилових фарб, олівців та пульверизаторів.[8] Критики відносять його стиль до різновиду гіперреалізму. Цей стиль потім багато разів використовувався іншими художниками.
Відомі твори[ред. | ред. код]
Сораяма був автором обкладинки класичної книги про машинний зір «Зір роботів» (англ. Robot vision) Бертольда Хорна[de].[9] Ряд інших робіт художника обертається навколо фотореалістичних за манерою виконання еротичних жіночих фігур, зроблених у фетиш-стилі, наприклад, в латексі або шкірі. Його пінапи деякий час постійно публікувалися в Penthouse,[10] і удостоїлися спеціальної журнальної статті в ювілейному випуску журналу «Silver Anniversary issue».[5] У 2006 році Playboy TV випустило спеціальне шоу, присвячене малюнкам Сораями.[11] Сораяма розробив дизайн собаки-робота AIBO (1999),[12]. Ця робота отримала в Японії Гран-прі за найкращий дизайн 2000 року (найвищу японську нагороду в області дизайну), і в 2001 році була розміщена в постійній колекції Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва[13] і Смітсонівського інституту, а також увійшла до книги Паоли Антонеллі «Об'єкти дизайну» (англ. Objects of Design), що була видана Нью-Йоркським музеєм сучасного мистецтва. У 2004 році ця робота Сораями була виставлена Nike «White Dunk Project» серед числа 25 спеціально відібраних художників Японії.[11] У 2010 році вийшла чергова книга-ретроспектива творчості художника Master Works, а за нею у 2013 році вийшов оригінальний збірник «Тремтливі лисиці» (англ. Vibrant Vixens). У 2012—2013 роках Сораяма працював разом з американським фешн-дизайнером Марком Еко (англ. Marc Ecko) над трьома спільними колекціями.
Екранізації[ред. | ред. код]
У 1985 році Сораяма випустив першу роботу поза збірок ілюстрацій — відеофільм «Відео-ілюстрація» (англ. Illustration Video).[6] Потім він брав участь у роботі над фільмами «Жива мертвечина» (1992), «Патруль часу» (1994) і «Космічні далекобійники» (1995) Сораяма розробив дизайн колекційних карток Sorayama, випустив кілька обмежених друкованих та електронних видань своїх робіт, брав участь у численних виставках, а також був автором обкладинки альбому Aerosmith «Just Push Play» (2001). У 2000-х та 2010-х роках він співпрацював з декількома виробниками фільмів у Голлівуді, включаючи Джорджа Лукаса — над збіркою ілюстрацій по мотивах Зоряних війн Star Wars Concept Art в 2013-2014 роках.[14]
Відгуки[ред. | ред. код]
- Марко Пеллиттері вважає, що чуттєві гіноїди Сораями — покриті металом жінки — являють собою чудовий аналіз сучасного японського суспільства, яке аж до 1980-х років представило себе світу як суспільство (пост)модерну і високих технологій, під оболонкою яких практично непомітний національний дух.[15]
- Томас Фостер у своїй книзі з кіберпанці, написаної з фрейдистських позицій, зазначає, що «в цих зображеннях неможливо визначити: чи сексуальний робот являє собою об'єкт-фетиш, чи жінку, яка фетишизована» (англ. «these images make it impossible to determine whether the sexy robot is a fetish object or a woman who has been fetishized»).[16]
- Френчі Ланнінг називає Сораяму, ймовірно, найбільш впливовим фетиш-ілюстратором сучасності, тим, хто змагається і перемагаючим за креативності у фетиш-дизайнерів. В інтерв'ю художник стверджує, що так як він не скутий рамками реального використання його творінь, то дозволяє собі поєднувати можливе і неможливе в своїх ілюстраціях, щоб дражнити почуття глядача.[17]
Висловлювання[ред. | ред. код]
- «Мистецтво — це вид цілеспрямованості, що наполегливо утверджує вашу власну оригінальність … навпаки, суперреалізм працює з технічною проблемою того, наскільки точно можна підійти до об'єкта». ("Art is a kind of tenacity, an insistence upon asserting your own originality … by contrast, superrealism deals with the technical issue of how close one can get to one's object".)[5]
- «На відміну від мистецтва, ілюстрація — це не справа емоцій або страхів, але досвід, який природно випливає з логічного мислення». ("Unlike art, illustration is not a matter of emotion or hatreds, but an experience that comes naturally through logical thinking.")
Бібліографія[ред. | ред. код]
- PINK JOURNAL (1967)
- SEXY ROBOT (1983, Genko-sha)
- PIN-UP (1984, Graphic-sha)
- VENUS ODYSSEY (1985, Ed. Tokuma communication
- HAJIME SORAYAMA (1989, Taco, Berlín)
- HYPER ILLUSTRATIONS (1989, Bijutsu Shuppan-sha)
- HYPER ILLUSTRATIONS 2 (1989, Bijutsu Shuppan-sha)
- THE GYNOIDS (1993, Edition Treville)
- NAGA (1997, Sakuhin-sha)
- TORQUERE (1998, Sakuhin-sha)
- SORAYAMA 1964—1999 (1999, Sakuhin-sha)
- THE GYNOIDS GENETICALLY MANIPULATED (2000, Edition Treville)
- GYNOIDS REBORN (2000, Edition Treville)
- SORAYAMART (2000, Ed. Soleil)
- MOIRA (2000, Німеччина, Edition Kunst der Comics)
- METALLICON (2001, Sakuhin-sha)
- The Gynoids. The Storage Box (2002, Edition Treville)
- Venom (2002 — японський варіант, 2004 — переклади, Graphic-sha)
- LATEX GALATEA (2003, Editions Treville)
- RELATIVISION (2006, Graphic-sha)
- Sorayama Masterworks (2010, Edition Skylight)
- Vibrant Vixens (2013, Edition Skylight)
- STAR WARS ART CONCEPT (2013, Abrams)
- XL Masterworks Edition (2014, Edition Skylight)
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.mixedgrill.nl/sex-matter-en-t-rex-van-hajime-sorayama/
- ↑ NMVW-collection website
- ↑ William Lidwell,Gerry Manacsa. Deconstructing Product Design: Exploring the Form, Function, Usability, Sustainability, and Commercial Success of 100 Amazing Products. — Rockport Publishers, 2011. — 240 с. — ISBN 1-59253-739-1, 978-1-59253-739-6.
- ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 7 вересня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г http://www.thepinupfiles.com/sorayama.html
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 7 вересня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://books.google.de/books?id=GoJEAQAAIAAJ&redir_esc=y&hl=ru
- ↑ https://books.google.de/books?id=3rsnCgAAQBAJ&redir_esc=y
- ↑ http://www.ozon.ru/context/detail/id/7600653/
- ↑ https://books.google.de/books?id=xG3gAAAAMAAJ&redir_esc=y
- ↑ а б https://web.archive.org/web/20110729173716/http://www.sorayama.com/en/?page_id=5
- ↑ https://books.google.de/books?id=WaIQf2gV8pEC&pg=PA109&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
- ↑ https://books.google.de/books?id=izrz644BTjEC&pg=PA182&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://books.google.de/books?id=FxUZHy9MXgoC&redir_esc=y
- ↑ https://books.google.de/books?id=3VOhXiVqsIwC&redir_esc=y
- ↑ https://books.google.de/books?id=AVIDAAAAQBAJ&redir_esc=y
|