Перемога (Глухівська міська громада)
село Перемога | |
---|---|
Монумент на честь односельців, які загинули під час Другій світовій війні (2011) | |
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Шосткинський район |
Громада | Глухівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA59100030160079723 |
Облікова картка | Перемога |
Основні дані | |
Засноване | 1499 (525 років)[1] |
Перша згадка | 1499 |
Населення | 1128 осіб |
Площа | 4 км² |
Поштовий індекс | 41460 |
Телефонний код | +380 5444 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°32′53″ пн. ш. 33°56′25″ сх. д. / 51.54806° пн. ш. 33.94028° сх. д.Координати: 51°32′53″ пн. ш. 33°56′25″ сх. д. / 51.54806° пн. ш. 33.94028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
145 м |
Водойми | р. Есмань |
Відстань до обласного центру |
125 км |
Відстань до районного центру |
57 км |
Найближча залізнична станція | Баничі |
Відстань до залізничної станції |
1,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41400 Україна, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Глухів, вул. Шевченка, 6 |
Сільський голова | Гапич Віктор Миколайович |
Карта | |
Мапа | |
|
Перемо́га (історична назва — Холопкове) — село в Україні, у Глухівській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 1128 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Перемозька сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Перемога розташовано за 125 км від обласного центру, 57 км від районного центру та 15 км від адміністративного центру міської громади, на лівому березі річки Есмань. Вище за течією на відстані 3,5 км розташоване сусіднє село Калюжне, нижче за течією на відстані 1 км село Баничі, на протилежному березі великі озера-загати. Поруч пролягає автошлях територіального значення Т 1908 та залізниця, станція Баничі (за 1,5 км).
Історія[ред. | ред. код]
У 1499 році зазначено перше згадування про село Холопкове. Поблизу села виявлені три поселення ранньої залізної доби, бронзової доби та раннього середньовіччя.
17 листопада 2018 року в селі відкрито новозбудований храм УПЦ КП святого Архістратига Михаїла[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», Перемозька сільська рада об'єднана з Глухівською міською громадою[3].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Глухівського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району[4].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними [5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1100 | 97.51% |
російська | 23 | 2.04% |
вірменська | 2 | 0.18% |
білоруська | 1 | 0.09% |
болгарська | 1 | 0.09% |
інші/не вказали | 1 | 0.09% |
Усього | 1128 | 100% |
Пам'ятка[ред. | ред. код]
- Монумент на честь односельців, які загинули під час Другій світовій війні.
Особистості[ред. | ред. код]
Уродженці села:
- Бідненко Степан Петрович — освітянин.
- Гавриленко Григорій Іванович — український художник.
- Додаков Іван Якимович (1916—1994) — радянський державний діяч.
- Гурець Олександр Васильович (нар. 1957) — оперний співак, Народний артист України.
- Ковбаса Олег Вікторович (1976—2015) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цигикал Олексій Миколайович (1976—2015) — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Село Перемога. УРЕ.
- ↑ У селищі Перемога, що на Сумщині, урочисто відкрили новозбудований храм. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
- ↑ Hозпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області». Кабінет Міністірів України.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела[ред. | ред. код]
- С. Тупик. Глухівський Петропавлівський монастир та навколишні села: історико-краєзнавчі нариси. — Суми: Університетська книга, 2015. — С. 201—222: фото. — Бібліогр.: 28 назв.
Посилання[ред. | ред. код]
|