Шевченкове (Дмитрівська селищна громада)
| село Шевченкове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Дмитрівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 70 (2006) |
| Площа | 0,24 км² |
| Густота населення | 291,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16563 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°00′28″ пн. ш. 32°51′23″ сх. д. / 51.00778° пн. ш. 32.85639° сх. д.Координати: 51°00′28″ пн. ш. 32°51′23″ сх. д. / 51.00778° пн. ш. 32.85639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
133 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16572, Чернігівська обл., Ніжинський район , смт Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18 |
| Карта | |
  Шевченкове | |
 Шевченкове | |
| Мапа | |
| |
Шевче́нкове — село в Україні, у Дмитрівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області. До 1951 року - Шостопа́лів хутір.
Належить до Гайворонської сільської ради.
Історія[ред. | ред. код]
Шостопалів хутір був населений родинами з прізвищем Шостопал, які в часи комуністичного панування почали писатися також і як Шестопал. Почав різко зростати у 1930-ті роки, коли сюди почали масово переселювати мешканці сусіднього села Гайворон. З'явилися родини Товкунів, Соломських, Гегенів, Штурмаків[1].
Села заселялось згідно Столипинської земельної реформи та в перші роки радянської влади.
Також до села тікали від сталінської депортації представники родин "бахмацький німців", зокрема й родина Кольвіц (Kollwitz), яка переписалася більш українським "Кульвіс". Поховані на сільському цвинтарі, нащадки живуть у м. Бахмач та Київ.
В селі з 1930 по 1970 роки розміщалося торфопідприємство та колективне підприємство "Червона Зірка" (1930-1950).
Нинішній стан[ред. | ред. код]
Більшість населення - люди пенсійного віку числом до 25 осіб, що постійно мешкають тут. Улітку приїжджають жити їхні діти із сусідніх сіл та Бахмача.
На території села, при самій трасі "Бахмач-Дмитрівка", гіпсовий пам'ятник поету Тарасу Шевченку (1950). Його відреставровано 2008 року - постамент зміцнений металевим листом.
Два цвинтарі: за залізничною колією, який, фактично, належить до с. Веселого та, власне, шевченківський - добре доглянутий, із поминальним столом. Тут же могила майора медичної служби сталінських військ, який загинув поблизу села 1943.
Окремі хати куплені під дачі. Неподалік - залізниця. Старовинний дубовий гай, дерево з якого, за переказами, йшло на будівництво с. Рубанка. У 1960-их роках силами селян висаджено сосновий бір, який поширюється тепер в бік села Гайворон самосівом.
Традиції[ред. | ред. код]
Церкви на території села немає. Храмове свято збігається з гайворонським - Покрова Богородиці і Пріснодіви Марії. Традиційні страви - кисіль із бузиною, захоло́д.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ останні двоє - німецькі прізвища Ґе́ґен і Штурм - походженням з бахмацьких німців, депортованих 1944 у Казахстан
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Шевченкове. |
Погода в селі [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
