Йоганнес Самбукус
| Йоганнес Самбукус | |
|---|---|
 Йоганнес Самбукус, гравюра | |
| Народився |
1 березня 1531[2] Трнава, округ Трнава |
| Помер |
13 червня 1584[1][2][3] (53 роки) Відень, Габсбурзька монархія |
| Країна |
 Угорське королівство |
| Діяльність | мовознавець, історик, лікар, письменник, поет, humanist, філософ, викладач університету |
| Знання мов | латина[2] і угорська[4] |
| Заклад | Павійський університет |
Йоганнес (Ян) Самбук(ус) — словацький / угорський гуманіст, поет, перекладач, історіограф, лікар; радник імператорів Максиміліана II та Рудольфа II.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з родини середнього достатку. Його батько Петро декілька разів обирався міським головою Трнави.
У 11-річному віці (1542) розпочав вивчення грецької мови у Віденському університеті. Батько допомагав Йоганнесу матеріально. Згодом він навчався в університетах Віттенберга, Інгольштадта, Страсбурга та Парижа. В Паризькому університеті отримав ступінь магістра (1552).
У 1555 році отримав ступінь доктора медицини в Падуанському університеті. Деякий час працював в Італії.
Щоб заробити на прожиття Самбук деякий час (1553 – 1556) був вихователем двох юнаків, котрі доводилися родичами архієпископа Міклоша Олаха та хотіли навчатися в італійських університетах. 1557 року він повернувся до Відня, щоб зайняти посаду хранителя імператорської придворної бібліотеки. Але місце залишалося вакантним довгі роки. Деякий час Й. Самбук виконував різні доручення доручення архієпископа Міклоша Олаха. Згодом таки перейшов на службу до Фердинанда І, який визначив зарплату придворного в 50 золотих щорічно. Від 1564 року Самбукус служив лікарем та істориком при дворах імператорів Максиміліана II та Рудольфа II.
З 1558 року Йоганнес Самбук багато подорожував за кордон (Італія та Франція) у пошуках старих книг та рукописів для імператорської бібліотеки. Він досліджував історію Угорщини, написавши книгу «Історія Угорщини від Матьяша до Максиміліана II» та уклав «Життєписи римських імператорів»[5]. Низку видань за участю вченого, у тому числі «Вибрані портрети давніх та недавніх лікарів та філософів» (1574), надрував в Антверпені відомий книговидавець Крістоф Плантен[6].
Йоганнес Самбукус помер у бідності у Відні. Більшість рукописів і книг вченого зараз зберігається в австрійській національній бібліотеці у Відні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118751069 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Самбук, Иоганнес // ЭСБЕ
- ↑ Veterum aliquot ac recentium medicorum philosophorumque Icones [...]. Opera I. Sambuci (1574).
Посилання[ред. | ред. код]
- Sambucus, Johannes — Deutsche Biographie [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Sambucus, Johannes // Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas
- Labaj, I. Nove poznatky o zivote a diele trnavskeho rodaka Jana Sambuca: Humanista Sambucus a arcibiskup Olah. (= Labaj, I. Nove poznatky o zivote a diele trnavskeho rodaka Jana Sambuca: Humanista Sambucus a arcibiskup Olah. Novinky z radnice. 2016, XXVII/7. — s. 14 – 15. [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.])
- Anton Vantuch. Ján Sambucus. Život a dielo renesančného učenca. Bratislava: Veda, vydavatelstvo Slovenskej akademie vied, 1975. — 255 str.
