Ге Григорій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Ге.
Ге Григорій Миколайович
Портрет Григорія Миколайовича Ге, написаний його братом Миколою Миколайовичем Ге
Псевдонім Григір Лядава
Народився 16 (28) лютого 1830
Воронеж, Російська імперія
Помер 1 (14) листопада 1911 (81 рік)
Миколаїв, Російська імперія
Поховання Некрополь Миколаєва
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник, краєзнавець
Alma mater Миколаївське кавалерійське училищеd
Мова творів українська і російська
Батько Ге Микола Осиповичd
Діти Ге Григорій Григорович
Учасник придушення Угорського повстання (1848—1849)
Нагороди
орден Святої Анни III ступеня

Григорій Миколайович Ге (псевдонім Григір Лядава; 28 лютого 1830, Воронеж — 14 листопада 1911, Миколаїв) — український культурний і громадський діяч, історик-краєзнавець, прозаїк, публіцист і драматург; брат художника-передвижника Миколи Ге і письменника Івана Ге.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16 [28] лютого 1830(18300228)[1] у Воронежі (нині Росія). Гімназійну освіту здобув у Києві. 1854 року закінчив школу гвардійських підпрапорщиків та кавалерійських офіцерів у Санкт-Петербурзі. 1855 року вийшов у відставку і став працювати мировим посередником у селах Поділля. Управляючи після смерті батька маєтком, ще задовго до селянської реформи 1861 року, звільняє від кріпацтва своїх селян.

У 1865 році, продавши маєток, переїхав до Херсона. Тут, працюючи чиновником в Акцизному управлінні, брав активну участь у культурному і громадському житті міста. У 1870-ті роки став ініціатором заснування і протягом 1871—1873 років обіймав посаду директора Першої громадської бібліотеки в Херсоні.

Будинок у Миколаєві, де у 1879—1887 роках жив Ге (Наваринська, № 25).

У 1868 році обраний секретарем міської думи Миколаєва. Починаючи з вересня 1879 року і до останніх днів його діяльність пов'язана з цим містом. У 1881 році з його ініціативи організовано Миколаївську громадську бібліотеку. На сторінках місцевих газет виступав з оглядом художніх виставок, фейлетонами, театральними рецензіями, публічними статтями. В 1890 році заснував і очолив артистичний гурток. Для гуртківців і широкого загалу читав лекції «Про драматичне мистецтво», згодом видав їх окремою книгою, в якій на основі закордонних і вітчизняних джерел розробив основи теорії сценічного реалізму. Двічі обирався гласним Миколаївської міської Думи та у 1889 році — секретарем Міської Думи, вів активну громадську роботу. Мешкав у будинку на вулиці Наваринській, № 25.

Помер 1 [14] листопада 1911 року у Миколаєві. Похований на старому міському некрополі. 1911 року на могилі встановлений надгробок (реконструйований у 1987 році) — пілон із лабрадориту на гранітному стилобаті[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Досліджував історію міста Миколаєва. Писав українською і російською мовами. Залишив помітний слід у розвитку драматургії, публіцистики. Для театральної трупи написав п'єси: «Ганнуся», «Кухня відьми», «Каникулы», «Свобода мистецтва», «Шквал». Автор роману «Софія Мілич», трактату «Про драматичне мистецтво» та інше. Його п'єса «Шквал» (1892) йшла на сценах Харкова, Миколаєва, Херсона. У 1890 році до 100-річчя від дня заснування Миколаєва вийшла його книга «Історичні нариси столітнього існування міста Миколаєва біля гирла Інгулу».

Працював і як художник, написав багато акварелей. Його картина «Могила Миколи Миколайовича Ге і Ганни Петрівни Ге на хуторі Іванівському» зберігається в Меморіальному музеї Миколи Ге в селі Івангороді, що на Чернігівщині.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В Миколаєві існує провулок Григорія Ге[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Капырина С. Родословие Николая Николаевича Ге. Новые материалы [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Третьяковская галерея. — № 3 (32). — 2011.
  2. ↑ П. М. Калугин. Могила Ге Г. М. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 105. ISBN 978-966-8325-87-8 (рос.)
  3. ↑ Розпорядження голови — Миколаївська обласна державна адміністрація. www.mk.gov.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2016.

Література[ред. | ред. код]

  • Гаврилов, С. Первый историк / С. Гаврилов // Наш город. — 2006. — 23-29 авг. (№ 33). — С. 11.
  • Ге Григорій Миколайович, російський і український культурний і громадський діяч, письменник // Провідники духовності в Україні. — К., 2003. — С. 635—636.
  • Золотухин, В. Братья-художники / В. Золотухин // Вечерний Николаев. — 2004. — 19 февр.
  • Золотухин, А. Депутат городской думы / А. Золотухин // Вечерний Николаев. — 2003. — 17 апр.
  • Золотухин, А. Первый пушкинист Николаева / А. Золотухин // Пушкин и Николаевский край / А. Золотухин. — Николаев, 2001. — С. 98-99.
  • Золотухин, А. Увековечение памяти Г. Н. Ге / А. Золотухин // Николаевский Пушкинский клуб (1989—2007) / А. Золотухин. — Николаев, 2007. — С. 104—108.
  • Лифанов, В. Хроника одной жизни / В. Лифанов // Вечерний Николаев. — 1992. — 18 янв.
  • Мирошниченко, Е. Дом на Наваринской, 25 / Е. Мирошниченко // Литературный Николаев / Е. Мирошниченко. — Николаев, 2008. — С. 89-91.
  • Мирошниченко, Е. Его книга жизни / Е. Мирошниченко // Южная правда. — 1998. — 27 февр.
  • Усенко, П. Г. Ге Григорій Миколайович / П. Г. Усенко // Енциклопедія Сучасної України. — К., 2007. — Т. 7. — С. 28.
  • Ткаченко, А. Ге Григорий Николаевич / А. Ткаченко // Российские деятели украинского происхождения: энцикл. справочник / А. Ткаченко. — К., 2005. — С. 240.
  • Топоров А. М. Літописець міста Миколаєва /А. Топоров // Південна правда. — 1961. — 2 грудня.
  • Топоров А. М. Первый летописец Николаева /А. Топоров // Южная правда. — 1972. — 5 апреля.
  • Шкварець, В. П. Ге Григорій Миколайович / В. П. Шкварець // Миколаївці: визначні історики і краєзнавці минулого / В. П. Шкварець. — Миколаїв, 2004. — С. 24-25.
  • Щукин, В. В. Григорий Николаевич Ге. — Николаев: изд-во Ирины Гудым, 2009. — 31 с.
  • Ге Григорій Миколайович // Шевченко і Херсонщина. Історія, люди, долі… / М. М. Каляка. — Херсон: ВетаПоліпринт, 1997. — C. 11.
  • Ге Григорій Миколайович // Українська літературна енциклопедія: в 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) [та ін.]. Т. 1. — К., 1988. — С. 401.
  • Григорій Миколайович Ге // Мистецтво України: біогр. довід. / упоряд. А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Укр. енцикл., 1997. — С. 145.
  • Каляка, М. М. Ге Григорій Миколайович // Літературна лоція Херсонщини (ХІІ початок — XXI ст.): довід. / М. Каляка; ред. ВікКошовий. — Херсон: Просвіта, 2009. С.
  • Ге Григорій Миколайович // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2000 рік: бібліогр. покажч. / ХОУНБ ім. Олеся Гончара; уклад. Г. П. Мокрицька; ред. Л. І. Зелена. Херсон, 1999. — С.1920.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ге_Григорій_Миколайович&oldid=42200440