Приворотень притуплений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Alchemilla obtusa)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Приворотень притуплений
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Приворотень (Alchemilla)
Вид:
A. obtusa
Біноміальна назва
Alchemilla obtusa
Buser

Приворотень притуплений[1] (Alchemilla obtusa) — вид квіткових рослин родини трояндових (Rosaceae).

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Багаторічна пучкова гола трав'яниста рослина жовтувато-сіро-зеленого кольору, листя пізніше часто червоніє. Приземні листки жорсткі, округло ниркоподібні, поділені на лопаті лише на 1/6–1/3, з широко відкритим базальним зрізом; лопаті широкі й зубчасті; листкові ніжки волосисті. Чашолистки від трикутних до яйцюватих; віночок відсутній; тичинок 4, пилок не розвивається[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Євразія: Австрія, Болгарія, Франція, Німеччина, Італія, Казахстан, Киргизстан, Швейцарія, Таджикистан, Західний Сибір, Словенія, Македонія[3][4].

В Україні росте у Карпатах (Ґорґани, Свидовець, Чорногора, Чивчино-Гринявські гори) — на високогірних луках, рідко; однак рослини з Українських Карпат відрізняються від типової A. obtusa Buser[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alchemilla obtusa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Vít Grulich (2012). Alchemilla obtusa. botany.cz. Процитовано 30.04.2023. (чеськ.)
  3. Alchemilla obtusa. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 30.04.2023. (англ.)
  4. Alchemilla obtusa. Euro+Med Plantbase. Процитовано 30.04.2023. (англ.)
  5. Сичак, Н. М. Ключ для визначення видів роду Alchemilla L. (Rosaceae) флори Українських Карпат // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. — 2011. — Вип. 2(9). — № 1. — С. 215–228.