Бульбокомиш плоскостеблий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Bolboschoenus planiculmis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бульбокомиш плоскостеблий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Бульбокомиш (Bolboschoenus)
Вид:
Бульбокомиш плоскостеблий (B. planiculmis)
Біноміальна назва
Bolboschoenus planiculmis

Бульбокомиш плоскостеблий[1] (Bolboschoenus planiculmis) — вид рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у Європі, Азії, Японії, Філіппінах, Тайвані, Папуа-Новій Гвінеї.

Опис[ред. | ред. код]

Кореневище повзуче, закінчуються кулястими бульбами. Стебла поодинокі від бульби, 60–100 см заввишки, зазвичай ± тонкі, 3-кутові, гладкі. Листки базальні, коротші, рівні чи до злегка перевищують суцвіття; піхви коричнюваті; листова пластинка лінійна, 2–5 мм шириною, плоска, верхівка загострена. Суцвіття містить 1–6 колосків, головчате або волотеподібне. Колоски іржаво-коричневі, від яйцеподібних до довгасто-яйцеподібних, 10–16 × 4–8 мм, багатоквіті. Колоскові луски від бурого до темно-коричневого кольору, від довгастих до еліптичних, 6–8 мм. Тичинки 3; пиляки лінійні, 3–4 мм. Горішки від широко-обернено-яйцеподібної до обернено-яйцеподібної форми, 3–3.5 мм. 2n = 50, 52, 56, 108[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, Азії, Японії, Філіппінах, Тайвані, Папуа-Новій Гвінеї[3][4][2].

В Україні вид зростає біля берегів водойм, у воді до 0.5 м, зрідка глибше, на вогких берегах, на болотах[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Рокитянський, А. Б.; Гамуля, Ю. Г. Охоронювані та рідкісні види вищої водної та прибережно-водної флори Харківської області (Україна) // Вісник Харківського національного університету імені ВН Каразіна. Серія «Біологія». — 2017. — Вип. 28. — С. 175–186.
  2. а б Flora of China. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22.02.2019. (англ.)
  3. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22.02.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 22.02.2019. (англ.)