Двозубка
| Двозубка | |
|---|---|
| |
| Cleistogenes serotina | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Chloridoideae |
| Триба: | Cynodonteae |
| Підтриба: | Orininae |
| Рід: | Двозубка (Cleistogenes) Keng |
| Типовий вид | |
| Cleistogenes serotina (L.) Keng.
| |
| Синоніми[1][2] | |
| |
 Вікісховище: Cleistogenes
| |
Двозубка (Cleistogenes) — рід однодольних квіткових рослин із родини злакових. Рід містить 17 видів які ростуть у помірних регіонах Євразії[3].
В Україні ростуть[4]: двозубка пізня (Cleistogenes serotina, у т. ч. Cleistogenes bulgarica) та двозубка розчепірена (Cleistogenes squarrosa)
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Багаторічники. Кореневища відсутні чи короткі. Стеблини прямовисні чи колінчасто висхідні, 10–100 см завдовжки; бічні гілки відсутні чи розріджені. Листові пластинки лінійні або лінійно-ланцетні. Суцвіття — волоть чи складається з китиць, містять від кількох до багато нещільно розташованих колосочків. Колосочки стиснуті збоку, квіточок від 1 до кількох, нещільно розташовані. Колоскові луски нерівні з нижніми, коротшими, 1–5(–7)-жилкові. Леми вузько ланцетні чи яйцюваті, 3–5(–7)-жилкові, кілясті, зазвичай запушені біля країв, верхівка вузька, двозубчаста чи рідко ціла. Палея має кілі голі чи війчасті, верхівка зубчаста чи рідко ціла. Пиляків 3, лінійні. Колоскові луски дуже мінливі навіть у кінцевих суцвіттях[3][5].
Рід вирізняється регулярним утворенням клейстогамних колосків у пазухах верхніх піхв листків, які забезпечують утворення насіння навіть за несприятливих кліматичних умов. Ці клейстогамні колосочки, як правило, мають менше квіточок, менші півпрозорі колоскові луски та вужчі леми з довшими остюками, ніж хазмогамні колосочки[5].
Використання[ред. | ред. код]
Значну частину видів становлять рослини напівпосушливих регіонів, де вони дають корисний корм[5].
Види[ред. | ред. код]
- Cleistogenes caespitosa Keng
- Cleistogenes calcarea Tzvelev & Prob.
- Cleistogenes festucacea Honda
- Cleistogenes gatacrei (Stapf) Bor
- Cleistogenes hackelii (Honda) Honda
- Cleistogenes hancei Keng
- Cleistogenes kazanovskyi Tzvelev & Prob.
- Cleistogenes kitagawae Honda
- Cleistogenes krjukovae Tzvelev & Prob.
- Cleistogenes mucronata Keng ex Keng f. & L.Liou
- Cleistogenes nedoluzhkoi Tzvelev
- Cleistogenes polyphylla Keng ex Keng f. & L.Liou
- Cleistogenes probatovae Tzvelev
- Cleistogenes ramiflora Keng f. & C.P.Wang
- Cleistogenes serotina (L.) Keng
- Cleistogenes songorica (Roshev.) Ohwi
- Cleistogenes squarrosa (Trin.) Keng
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kew World Checklist of Selected Plant Families
- ↑ Report of the Committee for Spermatophyta, Taxon 43: 123 (1994)
- ↑ а б POWO
- ↑ Cleistogenes // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в FoC
|