Декол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Colaptes)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Декол
Декол золотистий (Colaptes auratus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Підродина: Жовнині (Picinae)
Триба: Picini
Рід: Декол (Colaptes)
Vigors, 1825[1]
Види
Синоніми
Craugus Billberg, 1828[2]
  • Chrysoptilus Swainson, 1831[3]
  • Chloronerpes Swainson, 1837[4]
  • Soroplex Gloger, 1842[5]
  • Geopicos Malherbe, 1849[6]
  • Malherbipicus Bonaparte, 1854[7]
  • Chrysopicus Bonaparte, 1854
  • Hypoxanthus Bonaparte, 1854
  • Pituipicus Bonaparte, 1854
  • Theiopicus Malherbe, 1861[8]
  • Pediopipo Sundevall, 1866[9]
  • Nesoceleus P.L. Sclater & Salvin, 1873[10]
  • Tridactylocolaptes Coues, 1875[11]
Посилання
Вікісховище: Colaptes
Віківиди: Colaptes
ITIS: 178153
NCBI: 9221
Fossilworks: 129806

Де́кол[12] (Colaptes) — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Америці[13].

Деколи — невеликі і середнього розміру дятли, середня довжина яких становить 18-35 см, а вага 50-204 г. Вони мають переважно світло-коричневе забарвлення, поцятковане чорними смужками або плямками. На голові у них завичай є червоні плями. Крила і хвіст мають золотисто-жовтий або мідно-червоний відблиск. Деколи живуть у відкритих і напіввідкритих місцевостях. Багато з них ведуть більш наземний спосіб життя, ніж інші дятли, особливо північні види.

Виділяють чотирнадцять видів, включно з одним вимерлим:[14]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Colaptes походить від слова дав.-гр. κολαπτης — той, хто використовує долото, від κολαπτω — довбати, дзьобати, ударяти.[18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Vigors, Nicholas Aylward (1825). Observations on the natural affinities that connect the orders and families of birds. Transactions of the Linnean Society of London. 14 (#3): 395-517 [457 Note].
  2. G.J. Billberg: Synopsis Faunae Scandinaviae. T. 1. Cz. 2: Aves. Holmiae: Ex officina typogr. Caroli Deleen, 1828, ss. tab. A (tył). 
  3. W. Swainson: Picidae. W: J. Richardson, W. Swainson: Fauna boreali-americana, or, The zoology of the northern parts of British America: containing descriptions of the objects of natural history collected on the late northern land expeditions under command of Captain Sir John Franklin, R.N.. Cz. 2: The Birds. Londyn: John Murray, 1831, s. 300. 
  4. W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 307, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history. 
  5. C.W.L. Gloger: Gemeinnütziges Hand- und Hilfsbuch der Naturgeschichte. Breslau: A. Schulz, 1841, s. 198. 
  6. A. Malherbe. Nouvelle classification des picinées ou pics, devant sertir de base a une monographie de ces oiseaux grimpeurs, accompagnée de planches peintes. „Mémoires de l’Académie nationale de Metz”. 30, s. 357, 1849. 
  7. Ch.L. Bonaparte. Notes sur les Collections .rapportées en 1853, par M. A. Delattre, de son voyage en Californie et dans le Nicaragua. „Comptes rendus hebdomadaires de l’Académie des Sciences”. 38, s. 656, 1854. 
  8. P.A. Malherbe: Monographie des picidées, ou Histoire naturelle des picidés, picumninés, yuncinés ou torcols; comprenant dans la première partie, l’origine mythologique, les mœurs, les migrations, l’anatomie, la physiologie, la répartition géographique, les divers systèmes de classification de ces oiseaux grimpeurs zygodactyles, ainsi qu’un dictionnaire alphabétique des auteurs et des ouvrages cités par abréviation; dans la deuxième partie, la synonymie, la description en latin et en français, l’histoire de chaque espèce, ainsi qu’un dictionnaire alphabétique et synonymique latin de toutes les espèces. T. 1. Metz: Typ. de J. Verronnais, 1861, ss. liii. 
  9. C.J. Sundevall: Conspectum avium picinarum. Stockholm: Samson & Wallin, 1866, ss. 77, 116. 
  10. P.L. Sclater & O. Salvin: Nomenclator avium neotropicalium: sive avium quae in regione neotropica hucusque repertae sunt nomina systematice disposita adjecta sua cuique speciei patria accedunt generum et specierum novarum diagnose. Londini: Sumptibus Auctorum, 1873, ss. 101, 155. 
  11. E. Coues: Birds of the Northwest, a hand-book of the ornithology of the region drained by the Missouri River and its tributaries. Washington: Government Printing Office, 1874, s. 283. 
  12. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  13. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Woodpeckers (Picidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.picida1.01. [dostęp 2020-06-26].  (необхідна підписка)
  14. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 лютого 2023.
  15. Colaptes aeruginosus у базі Avibase.
  16. Colaptes oceanicus у базі Avibase.
  17. S.L. Olson. Fossil woodpeckers from Bermuda with the description of a new species of Colaptes (Aves: Picidae). „Proceedings of the Biological Society of Washington”. 126 (1), ss. 17–24, 2013. doi:10.2988/0006-324X-126.1.17. 
  18. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 113. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Shakya, S.B.; Fuchs, J.; Pons, J.M.; Sheldon, F.H. (2017). Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight. Molecular Phylogenetics and Evolution. 116: 182—191. doi:10.1016/j.ympev.2017.09.005.
  • Moore, W.S.; Overton, L.C.; Miglia, K.J. (2011). Mitochondrial DNA based phylogeny of the woodpecker genera Colaptes and Piculus, and implications for the history of woodpecker diversification in South America. Molecular Phylogenetics and Evolution. 58 (#1): 76—84. doi:10.1016/j.ympev.2010.09.011.
  • Dufort, Matthew J. An augmented supermatrix phylogeny of the avian family Picidae reveals uncertainty deep in the family tree. Molecular Phylogenetics and Evolution. 94: 313—326. doi:10.1016/j.ympev.2015.08.025.