Ґешталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Gestell)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Німецький філософ-екзистенціаліст Мартін Гайдеґґер, 1960.

Ґéшталь або Gestell — філософське поняття з німецького слова Рамка або Опора (нім. Das Gestell), використане філософом Мартіном Гайдеґґером для опису того, що лежить в основі філософії сучасних технологій[1]. Гайдеґґер ввів цей термін у 1954 році в праці «Питання про технологію», заснованому на лекції «Das Gestell», вперше прочитаній 1 грудня 1949 року в Бремені[2]. Саме слово походить від кореня слова stellen, що означає «ставити» або «розміщувати», і поєднується з німецьким префіксом Ge-, який означає форму «збирати»[3].

Гайдеґґер описує технічне мислення як образне мислення, яке розуміє перед собою істоту як об'єкт, і водночас розуміє їх у часовому теперішньому просторі як існуюче стосовно простору. Таким чином, людина за допомогою технології уявляє (моделює) природу як простий ресурс за допомогою технічних засобів, які Гайдеґґер називає «ґешталем».

Сутність поняття[ред. | ред. код]

Визначаючи сутність технології як Gestell, Гайдеґґер вказав, що все, що з'явилося у світі, було оформлено в рамки. Таке обрамлення стосується того, як реальність з'являється або розкривається в період сучасної технології, і люди, народжені в цьому «способі впорядкування», завжди вбудовані в Gestell[4]. Таким чином, те, що відкрито у світі, те, що показало себе так, яким воно є (правда про себе), спочатку потребувало оформлення, буквально — способу існування у світі, щоб бути видимим і зрозумілим. Що стосується сутності технології та того, як ми бачимо речі в нашу технологічну епоху, то світ розглядається як «постійно-резервний», тобто, дуалістичний: теперішній (технологічний прогрес) та латентний (катастрофічна доісторична епоха). Гайдеґґер пише:

Оформлення означає збирання воєдино тієї установки, яка встановлює на людину, тобто викликає її вперед, щоб відкрити реальне, у способі впорядкування, як постійний резерв. Фреймінг означає такий спосіб розкриття, який має вплив на суть сучасної технології і який сам по собі не є технологічним[5].

Окрім того, Гайдеґґер використовує це слово незвичним способом, надаючи Ґешталю активну роль. У звичайному вживанні це слово означало б просто пристрій відображення, себто, об'єкт, наприклад книжкову полицю або рамку для картин, але для Гайдеґґера Ґешталь — це інструмент, що розкриває речі для їх презентації[6].

Пізніші погляди[ред. | ред. код]

Альберт Боргманн розширив концепцію Gestell Гайдеггера, запропонувавши більш практичну концептуалізацію сутності техніки[7]. Фреймінг Гайдеггера став парадигмою пристрою Боргмана, яка пояснює інтимні стосунки між людьми, речами та технологічними пристроями[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Mitcham, Carl (1994), Thinking Through Technology, University of Chicago Press, p. 52, ISBN 0-226-53198-8.
  2. ↑ Safranski, Rüdiger (1999). Martin Heidegger: Between Good and Evil. Cambridge, MA: Harvard University Press. p. 391. ISBN 9780674387102.
  3. ↑ Wendland, Aaron; Merwin, Christopher; Hadjioannou, Christos (2018). Heidegger on Technology. New York: Routledge. ISBN 9781138674615.
  4. ↑ du Preez, Amanda (2009). Gendered Bodies and New Technologies: Rethinking Embodiment in a Cyber-era. Newcastle upon Tyne, UK: Cambridge Scholars Publishing. p. 40. ISBN 9781443813235.
  5. ↑ Martin Heidegger, The Question Concerning Technology and Other Essays (New York: Harper, 1977), p. 20.
  6. ↑ Boetzkes, Amanda (2016). Heidegger and the Work of Art History. Oxon: Routledge. p. 106. ISBN 9781409456131.
  7. ↑ Jeffrey, White (2015). Rethinking Machine Ethics in the Age of Ubiquitous Technology. Hershey, PA: IGI Global. p. 132. ISBN 9781466685925.
  8. ↑ Internet Archive, Larry L. (1993). Moral fragments and moral community : a proposal for church in society. Minneapolis : Fortress Press. с. 78. ISBN 978-0-8006-2757-7.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґешталь&oldid=40400513