Лищиця пучкувата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Gypsophila fastigiata)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лищиця пучкувата
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Лищиця (Gypsophila)
Вид:
Лищиця пучкувата (G. fastigiata)
Біноміальна назва
Gypsophila fastigiata

Лищиця пучкувата[1], лещиця пучкувата[2], лищиця пучкова[3] (Gypsophila fastigiata) — вид рослин з родини гвоздичних (Caryophyllaceae), поширений у Європі. Описаний ендемік Подільської височини, Gypsophila dichotoma Besser є синонімом Gypsophila fastigiata L.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 10–60 см заввишки. Листки овально-ланцетні, тупі, іноді коротко загострені. Чашечки широко дзвонові, 1.5–2.5 мм завдовжки. Пелюстки блідо-рожеві, іноді білуваті, 3–4 мм завдовжки. Коробочки помітно довші від чашечок[2]. Стебла від ослаблених до висхідних, гілки суцвіття із залозистими волосками. Листки супротивні, без черешка. Листові пластини з цілими краями, 1-жилкові, голі, блакитнувато-зелені. Суцвіття досить щільне, рясноквіте. Пелюсток 5, цілі. Чашечка 5-листочкова, біло-смугаста, із залозистими волосками. Тичинок зазвичай 10. Плід — 4-клапанна коробочка[4].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі крім заходу й Балкан[5][6][7].

В Україні вид зростає в світлих лісах, на кам'янистих схилах — в Поліссі, Прикарпатті (між Дністром і Прутом), нерідко; в пн.-зх. Лісостепу, спорадично[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Gypsophila fastigiata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 78. (рос.)(укр.)
  3. Словник ботанічної номенклатури (проект). — К. : Держ. вид-во України, 1928. — 313 с.
  4. NatureGate. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
  7. Euro+Med Plantbase. Процитовано 11.06.2019. (англ.)